Посилення ролі нашої мови чи дискримінація? Омбудсмен про заборону спілкування російською у Києво-Могилянській академії

27 січня на академічній конференції Національного університету Києво-Могилянська академія затвердили нові правила внутрішнього розпорядку. Вони передбачають заборону вживати в університеті російську мову. Про це написав у Facebook голова наглядової ради НаУКМА Геннадій Зубко.

Обговорення в мережі про це рішення не вщухають уже кілька днів. Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь розповів Яні Брензей, що рішення заборонити спілкуватися російською мовою у Києво-Могилянській академії вважає законним. Також обґрунтував цю думку.

Закон про мову

Документ, який регулює застосування державної мови, — Закон про забезпечення функціонування української мови як державної від 2019 року. 

Те, що відбулося в Києво-Могилянській академії, називається Оновлені правила внутрішнього розпорядку університету. Там сказано, що всі працівники зобов’язані послуговуватися державною мовою. За потреби — іноземною, якщо це передбачатиме зміст освітньої програми, — розповідає Кремінь.

Він додав: разом з тим з метою утвердження української мови як державної та витіснення залишків інших мов запровадили пункт 3.5.

Він передбачає заборону не російської мови, а спілкування російською як мовою країни-агресора.

Він наголосив, що Києво-Могилянська академія ухвалила це рішення загальними зборами зі 100% голосуванням усіх представників університету.

Читати на тему

Різниця формування мислення українською та російською мовами: говоримо про відчуття провини та обов’язок громадянина

Розповідаємо, як мова може впливати на виникнення почуття боргу.

Заборона російської — дискримінація?

Деякі критики такого рішення називають це дискримінацією. Проте мовний омбудсмен зазначає, що університет має самостійно пояснити рішення й усвідомлювати ризики, які можуть виникнути. Він додав, що Києво-Могилянська академія — один з авторитетних українських університетів у світі, він відновлює свої права та посилює роль української мови.

Університет брав участь у розбудові української державності, його випускники працюють в органах влади, захищають країну на фронті, а також брали активну участь у подіях на Майдані.

— Від студентської молоді сьогодні багато що залежить. Вона братиме активну участь у відбудові України, а зараз дехто зі зброєю в руках захищає нашу державність.

Мова — це наш кордон, лінія оборони.

Якщо університет так вирішив, нехай так і буде. Усі інші ризики розглядатимемо в окремому порядку, — сказав Кремінь.

Він вважає, що настав час збільшити статус і присутність української мови в університетах України. Адже багато викладачів проводили пари російською мовою, користувалися російською літературою тощо.

 Зараз багато українців перейшли на нашу мову. Проте у мовлені присутні русизми. Раніше ми розповідали про найчастіші помилки у мовленні.

А ще у Вікон є свій Telegram-канал. Підписуйся, аби не пропустити найцікавіше!

Фото: Mykola Vasylechko