На ділянці між станціями Деміївська та Либідська, де виявили критичне протікання води, вже розпочали підготовчі роботи, заявило керівництво метрополітену.
Станція Деміївська відносно нова, але справді найскладніша ділянка столичної підземки. Як переконують дослідники річки Либідь, навколо неї повно джерел, струмків. Коли станцію будували, знали про це і, мовляв, вжили заходів.
Коли через три місяці після початку експлуатації, в березні 2011 року, пішли перші тріщини, було збільшено діаметр тунелю, тобто товщина стінок була збільшена. Директор аналітико-дослідницького центру Інститут міста Олександр Сергієнко, крім всіх геологічних складнощів, пов’язує проблеми з хаотичною забудовою прямо над метро і довкола нього.
Те, що 12 років ця ділянка була проблемною, визнала міська влада, але дозволи на спорудження висоток і величезних ТРЦ продовжувала видавати. Мовляв, просочування контролювали, а критична ситуація сталася раптово.
Та незалежні фахівці у цьому сумніваються, адже не можна не помітити руйнування гідроізоляції. Це не стається в один момент, тобто, найімовірніше, були просочування або струмочок, які бачили працівники метро, але чомусь ніяких дій не вживали. Ймовірно, це через недофінансування транспортної інфраструктури багатомільйонного Києва.
Та замість ремонту діючих мостів та перегонів, у яких давно вийшов термін експлуатації, у Києві будують все нові й нові об’єкти як от нещодавня скандальна розв’язка на Богатирській за 2 млрд грн. Вона потрібна, але до ладу треба привести й старе. А масштабних капітальних ремонтів у метро не пригадує інженер Дмитро Макагон, лише косметичні та оздоблювальні.
Видатки метрополітену — 3,5 млрд грн. Більшість цієї суми нібито йде на заробітні плати та електроенергію, а далі на утримання та експлуатація мереж. Біда в тім, що пасажиропотік досі не відновився після пандемії й це впливає на прибутки.
Скільки коштуватиме відновлення тунелю на Деміївській — поки невідомо. Експерт з транспортного планування Дмитро Беспалов прогнозує, що це десятки мільйонів євро.
Технологічно роботи дуже складні. Де місто візьме ці кошти — теж питання. Я дивився прийнятий бюджет Києва на 2024 рік і там немає нічого про ліквідацію провалля та закриття метрополітену. Тобто їм доведеться перерозподіляти гроші та брати за рахунок іншої інфраструктури. Наприклад, можу допустити, що це буде за рахунок Подільського мосту та метро на Виноградар.
На 2024 рік метрополітен запланував капітальний ремонт ще одного перегону на синій гілці між станціями Тараса Шевченка та Почайна. Зараз роблять проектну документацію та обіцяють, що під час ремонту рух поїздів не будуть зупиняти, як і на червоній гілці, коли підсилюватимуть опори аварійного мосту.
Наступного року киянам слід готуватися, що таких ремонтів буде дедалі більше. Європейські метрополітени також старі, але вони давно пройшли капітальні ремонти. І вони продовжуються: вибирається якась ділянка, вона перекривається та ремонтується.
Нам потрібно буде робити так само. Тобто треба бути готовими, що Київський метрополітен шматками треба буде закривати на ремонт, тому що конструкції не працюють нескінченно, — додає Дмитро Беспалов.
Але в європейських містах розвинений наземний громадський транспорт і ремонт у метро мешканці не помічають. Київ уже в перший день зупинки частини синьої гілки став у заторах. Чи встигнуть за півроку відремонтувати аварійний перегін на Деміївській? Фахівці кажуть, що це реально, адже станція неглибока. Кияни на це дуже сподіваються, але й сумніваються водночас.
Також стало відомо, що Київський метрополітен розірвав договір про будівництво нової гілки метро від станції Сирець до житлового масиву Виноградар. Читай, чи буде тоді метро на Виноградар.
А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.