Шкільний час — період дорослішання, розвитку та навчання. І йдеться тут не лише про освітні здобутки, адже саме в школі діти вчаться комунікувати з однолітками та вчителями.
Та ситуації бувають різні. Якщо ти помічаєш зміну настрою дитини, погіршення результатів навчання та небажання іти до школи — це можуть бути дзвіночки про нездорову атмосферу в колективі.
Проте такі проблеми виникають не лише між дітьми у класі, а й між дитиною та вчителем. І тоді перед батьками постає складне питання розв’язання конфлікту.
Що робити, якщо у дитини виник конфлікт з вчителем, як дістатися до істини та допомогти розв’язати проблему, редакція Вікна-новини розпитала в дитячої психологині Карини Іщенко.
На запитання, як батькам відрізнити конфлікт дитини з колективом та між нею й вчителем, дитяча психологиня пояснює: ніякої діагностики не існує. Проте зрозуміти джерело проблеми таки можна.
— Можна попросити дитину намалювати вчителя/(-ку), але краще, аби це контролювали спеціалісти. Я можу лише у загальному виокремити, які бувають причини конфліктів між дитиною та педагогом. Батьки можуть орієнтуватися на ці проблеми, але варто розглядати прецедент індивідуально.
По-перше, конфлікт може виникати на фоні низького оцінювання дитини. Низькі оцінки можуть бути показником, що є якесь непорозуміння із вчителем, — каже Карина Іщенко. — Також зверни увагу, як дитина ставиться до загальноприйнятих правил, що надиктовані вчителем.
Варто зауважити, що часто непорозуміння виникають через велику різницю у віці педагога та дитини. Бо мислення у всіх різне, а в нинішніх реаліях у кожної дитини присутні й власні особливості.
На жаль, не всі діти зараз відвідують дитячих психологів, які допомагають їм впоратися і зі стресом, і з навчанням. Навіть якщо дитина звикла до звуків сирени за вікном, це не означає, що її психіка здатна засвоювати інформацію, — пояснює експертка.
Часто, на думку психологині, вчителі не готові працювати з дітьми, які перебувають у стресі, а вимагають від них тих знань та реакцій, які були нормальними у мирний час.
Unsplash
Дитина може щось вчити та забути не через ігри в телефоні, а через те, що її психіка не готова сприймати та засвоювати нові знання.
Іншою ж причиною непорозумінь між дітьми та вчителями є приниження та привселюдні зауваження з боку вчителів. Так може статися через невпевненість учителя, який не відчуває власного авторитету. Поглибити прірву можуть і самі діти, відповідаючи агресією на агресію.
— Завжди потрібно бути в прямій комунікації з дитиною, тому що саме вона може пояснити, що відбувається. Якщо довірливих стосунків немає, треба іти до спеціаліста, аби уникнути маніпуляцій та фантазій з боку дитини.
Психологиня закликає звернути увагу, що проблеми також залежать і від віку дитини. Якщо ми говоримо про дітей молодшого шкільного віку, причина може критися в нестачі уваги та бажанні отримати високу оцінку від педагогів.
На це батькам варто реагувати спокійно, якщо малечі недостатньо уваги — працювати над цим.
— У таких випадках потрібно говорити, що вчитель — це та людина, яка хоче навчити тебе, щоб у майбутньому ти міг/(могла) опанувати бажану професію. Тож вчителів варто слухати, ставити запитання та чути їхні відповіді.
У підлітковому віці дитина починає відстоювати свою позицію, думку, проявляти характер, будувати себе власноруч. На такому етапі вона може по-різному реагувати на конфлікти з вчителем.
Тоді дитина може погано спати, не їсти, зникає бажання ходити до школи. Дорослим варто взяти участь у розв’язанні конфлікту.
Бажано поговорити з дитиною та вчителем окремо, можна також залучити спеціаліста.
Та Карина Іщенко наголошує: втручатися у конфлікт батьки можуть лише тоді, коли з’ясували усі причини та наслідки цієї ситуації.
Звісно, чи приходити до керівництва школи з тією чи іншою проблемною ситуацією — рішення лише батьків. Однозначно, таких дій вимагатиме фізичне чи психологічне насилля над дитиною, адже тоді вчитель/(-ка) не має права працювати з дітьми.
Дитяча психологиня Карина Іщенко радить кожну ситуацію розглядати індивідуально та розбиратися у причині.
— Коли дитині ставлять лише погані оцінки з якогось предмета, це ж не завжди свідчить про упереджене ставлення педагога. Можливо, причина криється у знаннях учня чи учениці — каже Карина Іщенко.
Діти є різні, варто звернути увагу на психоемоційний фон. Інколи зустрічається, що кілька невдалих слів чи вчинків стають трагедією для дитини, бо через вік дитяча психіка не може реагувати так, як би це робили дорослі.
Але якщо ситуація серйозна, тоді, звісно, батьки мають робити все необхідне і звертатися до керівництва школи.
Якщо ж вчитель/(-ка) справді перейшли межу, ударили дитину чи принизили її, я раджу не лише привселюдно розібратися у цій справі, а й перевести дитину в іншу школу.
Також не варто нехтувати психологічним супроводом, адже зміна колективу — це додатковий стрес для дитини, — висновує дитяча психологиня Карина Іщенко.
Проте існує й друга сторона проблеми: жорстокість завжди родом із дитинства. Як реагувати та що робити, якщо твоя дитина булить інших, ми детально розбирали в нашому іншому матеріалі.
А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.