Для кожного з батьків важливим етапом є дорослішання та ідентифікація підлітка в цьому світі. Під час формування особистості формується і гендер, внутрішні відчуття дитини, а ще сприйняття світу і світом. У матеріалі ти дізнаєшся, як говорити з дитиною про належність до ЛГБТК+ і правильно на це реагувати, а ще як обговорювати почуття дитини без травм для батьків та підлітка.
Дитячий психолог та психотерапевт Олег Следь відповів на всі запитання, які батьки часто соромляться ставити, а ще розповів, якою має бути здорова реакція батьків на приналежність дитини до спільноти ЛГБТК+.
У підлітковому віці дитина пізнає себе і досліджує для того, щоб ствердити свою сексуальну ідентичність чи певні вподобання. Варто знати, що не всі люди, які мають ту чи іншу сексуальну орієнтацію, приналежні до ЛГБТК+.
Психолог каже, що в Україні здебільшого реакція на приналежність дітей до спільноти ЛГБТК+ не завжди збігається з цілковитим прийняттям.
Таку реакцію можна зустріти дуже рідко, адже ці теми ще є доволі тонкими для нашого суспільства, — зазначає психолог.
Якщо дитина вирішила поділитися своїми відчуттями з батьками, здорова реакція має бути такою:
Якщо ти ще не визначився(-лась) з тим, що тебе цікавить, дай собі і дитині час на обдумування сказаного і почутого.
Якщо батьки не розуміють, що робити далі, не можуть опанувати себе, потрібно звернутися до психолога. Жодного інтернету! — каже психолог Олег Следь.
Часто для батьків в Україні приналежність дитини до ЛГБТК+ стає шоком і неабияким стресом. У такому стані вони здатні думати в найбільш страшний бік і чинити недоречно. Якщо ти сумніваєшся, чи все розумієш, і не знаєш, як реагувати адекватно, відвідай психолога.
Щоб не травмувати почуття дитини, варто знати, як правильно обговорювати питання самовизначення підлітка, гендерної приналежності, почуттів, сприйняття себе та інші.
Цікавитися своєю дитиною важливо. Але це не має виглядати, наче мама-квочка, яка бігає за своїм курчам і насідає на нього, — пояснює психолог.
Якщо ти хочеш поставити питання, які стосуються особистого дитини, спершу запитай, чи може/хоче підліток обговорювати це взагалі, коли б він (вона) міг (могла) це обговорити. Скажи дитині, про що б тобі хотілось говорити і що для тебе це важливо.
Використовуй Я-повідомлення під час розмови з підлітком, наприклад: “Мені цікаво”, “Я (не) розумію”, “Для мене важливо”.
Психолог пояснює, що такий метод спілкування не переносить питання на підлітка, а ставить його зі своєї позиції. Порівняй два кардинально різні варіанти спілкування:
Якщо ані підліток, ані батьки не розуміють своїх почуттів, зверніться до психолога. Але це потрібно робити окремо, а не разом, — наголошує дитячий психолог.
Батьки можуть узагалі ніколи не прийняти належність дитини до ЛГБТК+, але це не має впливати на вияв любові батьків до дітей.
Сприймання належності до ЛГБТК+ спільноти чимось хворобливим — прояв пережитків минулого, де все невідоме вважалося ворожим і тим, яке становить небезпеку. Психолог називає це історичними залишками сприйняття.
Захисний механізм людини сприймає усе невідоме як шкідливе і таке, що загрожує життю або здоров’ю. Якщо людина не обізнана в цій темі, її лякатимуть будь-які питання.
Нав’язувати дитині “традиційні” стосунки не можна. Адже батьки спираються на свій (часто гетеросексуальний) досвід, який більше трапляється в суспільстві. А порадити дитині, яка має інший досвід, щось справді корисне часто не вдається.
Батьки, звісно, можуть шукати додаткову інформацію, щоб допомогти дитині, але чи буде ця допомога добрим порадником, як будувати стосунки з іншою людиною, питання риторичне.
Наприклад, модель гомосексуальних стосунків в Україні трапляється доволі рідко, через що вона не може сформуватися в тому вигляді, в якому має бути. Тому починається орієнтир на “загальноприйнятий” шаблон.
Через нав’язування в підлітка зростатиме спротив, а зі спротивом зростатиме непорозуміння між батьками і дитиною. У кожного свій досвід, тому не варто пропагувати його дитині.
Олег Следь, виходячи з власного досвіду, розповів, що частка батьків, дізнавшись про гендер дитини, лякаються і відчувають шок. Це не є загальною тенденцією.
Психолог працює з дитиною та батьками окремо, допомагає їм комунікувати адекватно, не травмуючи одне одного.
Якщо ти знаєш, що родичі точно не сприймуть таку інформацію, ти можеш допомогти дитині відстояти власні кордони. Під час родинних посиденьок часто буває так, що на тебе сиплються недоречні та нетактовні запитання, які взагалі не мають обходити когось, окрім тебе чи дитини.
Щоб допомогти підлітку відстояти власні кордони, запитай у тих, хто накидається на дитину, таке:
Дитині важливо знати, що її Я стосується лише її. Ніхто не може вплинути на те, кого любить дитина, з ким хоче бути, що має відчувати.
Коли ставлять подібні негативні запитання, підлітки мають відрізняти, чи це стосується їх, чи того, хто такі питання ставить від нерозуміння та внутрішньої незгоди. Важливо розуміти, що ти знаєш своє право і відчуваєш те, що маєш.
Раніше ми розповідали, що таке камінгаут і які з них були найгучнішими в Україні.
А ще у Вікон є свій Telegram-канал. Підписуйся, аби не пропустити найцікавіше!