Психологиня, арт-терапевтка
Своїй дитині хочеться дати все, на що ми здатні. Це стосується любові та доброти, хорошої освіти, медицини, дозвілля та іграшок. Діти в наш час розвиваються швидше та інколи мають значно більші потреби, аніж були в малюків 10, 20, 30 років тому.
Ціни на іграшки можуть сягати кількох тисяч або навіть десятків тисяч гривень. А батьки не завжди можуть оплатити такі речі. Як пояснити дитині, чому ти не можеш купити їй дорогий подарунок, щоб вона не образилася і розуміла ціну грошам?
На ці питання дала відповіді психологиня та арт-терапевтка Валентина Жемчужникова.
Стикатися з неможливістю придбати те, що щиро хоче дитина, дуже складно і може бути навіть болісно для батьків. Хочеться дати все, але водночас не розпестити.
Фінансове становище у всіх різне, а також може змінитися у будь-який момент. Подекуди під час війни не всім людям вистачає навіть на базові потреби. Тому таке прохання від дитини, нехай навіть і на велике свято, здатне суттєво вдарити не тільки по гаманцю, а й по моральному стану батьків, які (не) можуть щось придбати.
Якщо такий момент усе ж настав, і дитина вчинила істерику в магазині, або попросила про щось фінансово “непідйомне”, тобі знадобляться навички, якими поділилася психологиня.
Люди дивляться, дитина кричить — певно, з цим стикався майже кожен з батьків. Тут і відчуття сорому, і незручності, і потреби заспокоїти дитину. Валентина Жемчужникова каже, перше, що потрібно знати та пам’ятати — дитина не чує батьків, коли у неї істерика.
Друге — дитина не може ще впоратися зі своїми емоціями. У неї поки немає такої можливості суто з фізіологічних причин. Намагатися щось пояснювати під час істерики — марно.
Ефективним способом буде зачекати, доки істерика закінчиться. Після цього обов’язково слід обійняти дитину, втішити та поговорити вже тоді, коли вона заспокоїться і зможе почути.
Фото: Unsplash
Потрібно спокійно проговорити, чому наразі немає можливості щось купити. Важливо не соромити дитину, усвідомити її право на сум, образу або злість.
— Наприклад: я розумію, що тобі прикро/ти засмучений(-а), що я не купую тобі цю іграшку. І далі пояснити причину, наприклад, іграшку ви купили вчора, а щодня купувати можливості немає.
Головне — не обманюйте стандартною фразою про “немає грошей”, бо старші діти цілком здатні помітити, коли батьки кажуть правду, а коли ні, — пояснює Валентина Жемчужникова.
Психологиня каже, що інколи батькам буває соромно і прикро через неможливість щось зробити для дитини. Вони починають думати, що стають поганими. У такому випадку важливо розібратися з власним досвідом дитинства та поведінки батьків.
— Нездатність пережити цей сором та свій власний досвід, як дитини (як ваші батьки реагували на ваші примхи, істерики, сльози) дуже впливають на поведінку батьків. Тому зі своїм досвідом варто також розібратися.
У відносинах з дитиною важлива чесність, каже психологиня. До того ж не можна практикувати у родині підхід, що усе найкраще — дітям, а батьки обійдуться. У сім’ї усі мають бути рівними, потреби всіх мають задовольнятися.
Тому потрібно говорити, як є — цю річ зараз купити складно або ви можете її купити, наприклад, за місяць-два, тому що, скажімо, зараз у вас інші витрати (і називаєте які).
Можна запропонувати альтернативну покупку. Або якщо в дитини вже є кишенькові гроші — запропонуйте їй накопичити самостійно всю суму, або ж її частину.
— Важливо, аби не було такої ситуації, коли дитині кажуть, що немає грошей на щось дороге, а батьки, наприклад, купують новий телефон просто тому, що старий набрид.
Якщо батьки вважають, що іграшка або інша річ, яку просить дитина, не підходить їй за віком або є небезпечною, слід доступно пояснити це дитині, а не просто заборонити чи обманути її.
Звісно, немає слів відмови, які дитина сприйме радісно. Сум, злість чи невдоволення — це нормально. Батькам варто навчитися приймати такі дитячі емоції, а не сварити за них.
На думку психологині, діти повною мірою усвідомлюють ціну грошам, коли починають жити окремо від батьків і за власні фінанси. Дітям, яких забезпечують батьки, складно усвідомлювати, що таке заробляння коштів, яких зусиль це може коштувати, які ще потреби є в дорослих.
Валентина Жемчужникова радить з дитинства навчати дітей фінансовій грамотності. Кишенькові гроші можна давати з 5-6 років, аби дитина вчилася заощаджувати та розпоряджатися ними.
З часом дитина зрозуміє, що не варто витрачати кошти на непотрібні речі, а краще накопичити на щось цінне та важливе. Навчиться бережно ставитися до речей, які купила самостійно.
Психологиня каже, що на кожну тему, якої батьки хочуть навчити дитину, зараз є багато корисної літератури. Наприклад, про фінансову грамотність для малюків. Там є картинки, казкові герої, що сподобаються дитині.
Але батьки мають аналізувати, чи доречна подібна тема у віці дитини. Якщо так — спершу читати книгу чи дивитися пізнавальний мультфільм самостійно, а потім розбирати його з малюком.
Раніше ми розповідали, як не зриватися на крик, коли дитина вередує.
А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.