Останній місяць 2023 року виявився дещо насиченим на події для українців. На жаль, ситуації здебільшого мали негативний та небезпечний характер. Однією з таких стала тимчасова зупинка руху метрополітену на ділянці між станціями Деміївська та Теремки.
Причиною стали тріщини у тунелі, через що рух потягів міг бути небезпечним для пасажирів. КМДА повідомляла, що метро на цьому відрізку не працюватиме шість місяців.
Після повної зупинки руху потягів метро між станціями Деміївська та Теремки, столиця буквально застрягла у тривалих корках та зіткнулася зі справжнім транспортним колапсом. Ба більше: наступними днями правоохоронні органи завітали до будівель Київського метрополітену з обшуками, а чимало експертів припускали різні причини та наслідки закриття метро.
Редакція Вікна-новини зібрала для тебе найцікавіше й важливе про київське метро, а також спробувала розібратися у причинах проблеми. Тож, що сталося з метро Деміївська – Теремки у Києві та чого очікувати далі — читай у матеріалі.
Метро Деміївська – Теремки: згадуємо ключові події останнього тижня
Проблеми з метрополітеном Києва почалися набагато раніше, аніж минулого тижня. Однак через повномасштабне вторгнення — що саме по собі є великим навантаженням та ключовою темою для суспільства — а також інші, не менш важливі, але більш замовчувані проблеми, належного догляду та вивчення тунелі метро не мали.
Так, 8 грудня у КМДА повідомили про позапланове закриття руху метро між станціями Деміївська та Теремки.
Тоді у повідомленні йшлося про закриття метро від 9 грудня 2023 року на шість місяців. Однак вже за дві години там додали, що метро закривають негайно, 8 грудня, з міркувань безпеки та з урахуванням технічного стану тунелів.
— Обмеження на ділянці Теремки – Деміївська вводяться у зв’язку з необхідністю термінового проведення ремонту перегінного тунелю між станціями. Рух поїздів на цьому відрізку доведеться повністю зупинити до завершення робіт, — повідомляли у КМДА.
За деякий час у соціальних мережах почали ширитися відео, на яких тунелями метро тече вода.
Мер Києва Віталій Кличко прибув на місце події, оглянув тунель та сказав, що після детального аналізу конструкції можна буде точно віднайти причину появи тріщин.
Фахівці також зазначили, що нові тріщини зʼявилися у конструкції після ранкової години пік.
Одразу після закриття частини синьої гілки метро місцева влада організувала додаткові дублюючі рейси наземного транспорту.
Рух наземного транспорту було оперативно організовано у п’ятницю, 8 грудня. Також внесли зміни у:
- роботу світлофорних об’єктів для надання права пріоритетного проїзду рухомому складу громадського транспорту на вул. Васильківській та просп. Голосіївському;
- переорієнтування пасажиропотоку з Оболонсько-Теремківської лінії метрополітену на Святошинсько-Броварську;
- кількість громадських транспортних засобів на навантажених ділянках.
Попри це у Києві вечір пʼятниці запамʼятався справжнім транспортним колапсом.
Нині місцева влада запропонувала киянам “човниковий” рух поїздів з 13 грудня 2023 року. На ділянці між станціями Теремки та Деміївська кожною із двох колій курсуватиме поїзд з інтервалом 13 хв та 17 хв, в залежності від напрямку руху (за принципом фунікулера або “човником”).
Це також дасть змогу дещо розвантажити дороги столиці.
Що сталося з метро у Києві: говорять фахівці
Як ми уже зазначали, проблеми у київському метро почалися задовго до його закриття зараз.
У своїй роботі експерт відзначає головне: тут не варто давати пусті доручення та шукати банальні “рецепти”, а треба задуматися, що саме спровокувало ситуацію, за якої довелося повністю закрити частину синьої гілки метро.
— Загроза руйнування тунелю метро виникла на ділянці, яка є найбільш складною для будівництва та експлуатації метро. Тому фахівці з метробудування вважають, що до загрози руйнування тунелю могла призвести сукупність чинників, — пише Олександр Сергієнко.
Фото: КМДА
Автор також зазначив, що його висновки базуються на розмовах з колишнім директором інституту Київметропроект Віктором Янікіним, головним інженером КП Київський метрополітен Віктором Вигівським та колом колег колишнього генерального директора Київметробуду Володимира Петренка.
Тож Олександр Сергієнко зазначає: звісно, існує припущення, що поява тріщин зумовлена неякісною роботою метробудівців під час будівництва лінії, а також порушенням під час експлуатації.
Так, 13 грудня 2023 року стало відомо, що поліція Києва проводить слідчі дії в Київському метрополітені, Метробуді та структурних підрозділах КМДА.
Про обшуки у будівлях перерахованих підрозділів повідомило МВС у своєму Telegram. Обшуки проводилися у рамках кримінального провадження за кваліфікацією Службова недбалість.
— Слідство має на меті перевірити наявність прорахунків на етапах проектування, будівництва та експлуатації цього відрізку підземки. А також встановити відповідальних осіб, внаслідок діяння яких трапилися розгерметизація та затоплення тунелю метрополітену, — йдеться у повідомленні.
З іншого боку, Олександр Сергієнко вважає, що за фактом службової недбалості проблеми б виникли й на інших ділянках метро. На щастя ж, жодних аварій ніколи не виникало, окрім кількох невеликих інцидентів.
Фахівці сходяться, що ситуація набагато складніша, аніж чиясь недбалість.
Ґрунти та геологічні чинники
— Перегін між станціями Либідська та Деміївська є чи не найскладнішим за умовами будівництва й експлуатації: він проходить насиченими водою ґрунтами річища Либеді. Ба більше — тунель підіймається від глибокого рівня залягання на Либідській до мілкого на Деміївській.
Тут він перетинає межу між твердими глинистими та м’якими піщаними ґрунтами, тобто різко, на відтинку 250 м, відбувається “стрибок” 180-тонного потягу з твердої опори на м’яку — саме на це місце тунельної оправи припадають найбільші навантаження й саме тут з’явилися фатальні тріщини, — пише експерт у статті.
Проектувальники, враховуючи ці особливості, збільшили діаметр тунелю з 5100 до 5400 м, а також зробили хімічне укріплення зовнішніх ґрунтів — силіконізацію. Водночас перші тріщини зʼявилися вже за три місяці після запуску відтинку метро.
Після невеликого ремонту, тунель функціонував ще 13 років, аж до кінця листопаду 2023 року.
Працівники метрополітену після виявлення потрапляння води та виносу піску на тунелі між станціями метро Деміївська – Либідська направили звернення до ДП Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій.
Після обстежень інститут дав висновок, що є можлива загроза руйнування тунелю, яка може призвести до аварійних наслідків. Йдеться про розущільнення або руйнування ґрунтів затунельного простору.
Економічні чинники
На стан київського метрополітену також впливали й фінансово-економічні чинники. Зокрема, під час кризи 2008 року та аж до 2010 року уряд не фінансував Київметробуд. Водночас для закупівлі дорогих хімічних речовин та підрейкових опор потрібні були чималі кошти.
Удару завдала й пандемія COVID-19: у 2020 році метрополітен не працював два місяці. Також під час карантину жителі області не могли потрапити до Києва через пандемічні умови.
Водночас більшість працівників метрополітену, які й мали контролювати належний стан тунелів, просто не могли потрапити на роботу й звільнялися.
Ґрунтові води та забудова столиці
Олександр Сергієнко каже, що підземний Київ налічує чимало річок, джерел, пливунів. Так, будувати місто на підземних водах можливо, але столиця має чимало справ, що стосуються незаконної забудови.
— Якщо поглянути на мапу, то вздовж траси аварійної ділянки метро розташовані суцільні споруди та будівельні майданчики, починаючи з відомого ТРЦ Ocean Plaza над станцією Либідська. Загнати річку Либідь у бетонне річище — не означає розв’язати проблему відводу води.
А будь-яке втручання в цю систему лише підіймає рівень ґрунтових вод.
Отже, вирішальний антропогенний чинник, який призвів до закриття частини синьої гілки, має узагальнену назву київський забудовник, — наголошує у статті Дзеркала тижня експерт.
Водночас директор КП Київський метрополітен Віктор Брагінський в коментарі виданню Oboz.ua заперечив, що причиною розущільнень можуть бути забудови навколо.
— Там, де виникли тріщини, немає жодної забудови. Я б зрозумів, якби ця аварія виникла поряд із забудовою. Але ні, це версія, яка немає жодних підстав. Зараз багато є різної дивної інформації, — сказав він.
Чи є загроза подальшого руйнування
Віктор Брагінський у тому ж коментарі виданню Oboz.ua додав, що у київському метрополітені є ще кілька ділянок, що вимагають особливої уваги.
Однак директор КП Київський метрополітен не вважає проблему, що сталася на відтинку між станціями Деміївська та Теремки, масовою.
— Є ділянки, які потребують особливої уваги. Є відрізок від станції Тараса Шевченка до станції Почайна. Це експериментальний тунель, який побудований ще в 1980-х роках. Він має певні особливості.
Більше відео? Ексклюзиви, інтерв’ю, смішні шортси і не лише – зазирай на Youtube Вікон. З нами затишно!