Наша психіка досить — цікава річ. Ми завжди хочемо перебувати у безпеці, не мати проблем у житті і завжди мати благословення фортуни. Водночас ми захоплюємося містикою, вибираємо екстремальні види спорту, відпочинок та любимо лоскотати собі нерви фільмами жахів.
Кінострічки цього жанру є одним з китів світової кіноіндустрії, що розмістився серед комедій, фантастики, детективів та мелодрами. Фільми жахів з’явилися ще наприкінці 1890-х років і не втрачають своєї популярності досі. Світові кіностудії випускають десятки фільмів цього жанру на рік на будь-який смак.
У стрічках є як абсолютно вигадані історії з паранормальними явищами, так і історії маніяків та вбивць, що лякають жорстокістю і без вигадок. Звісно, є і легкі фільми жахів, де присутня мінімальна кількість моторошних сцен, а глядач відчуває страх лише завдяки напрузі та сюжетним поворотам.
Утім, усі ці фільми мають попит, тому кіностудії дають людям пропозиції та вибір. Любов до фільмів жахів породжує навіть цілі франшизи. Так шоста частина фільму Крик цього року змогла зібрати у кінотеатрах по всьому світу $161 млн, а лише у США — $103, 8 млн.
Фото: IMDb
Ми завжди боїмося, що з нами станеться щось жахливе, убезпечуємо себе та не ходимо темними провулками, не говоримо з незнайомцями телефоном, не пускаємо чужинців у дім серед ночі та уникаємо підозрілих “містичних” старовинних речей. Але чому любимо дивитися це на екрані?
Особисто я не можу назвати себе сміливою людиною, маю кілька фобій та завжди слідую принципу “береженого Бог береже”. Разом з тим люблю якісне кіно. Інколи, за рекомендацією друзів чи відгуками критиків на різних сайтах, можу піддатися спокусі сходити у кінотеатр на горор чи переглянути його вдома. (Важлива ремарка: ніколи не роблю цього самостійно).
Якщо фільм дійсно якісний, має цікавий режисерський підхід, сценарій, сюжетні повороти, спецефекти, акторську гру тощо, я дійсно залишаюся задоволеною від перегляду, навіть попри те, що кілька разів підскакувала чи зойкала. Знаю, що ця ситуація може відгукнутися у багатьох.
Тож навіщо люди, які завжди уникають небезпечних ситуацій, інколи люблять полоскотати собі нерви? Ми намагалися розібратися, чому кінофани дивляться фільми жахів, як на них реагує наш мозок та організм, чому дехто їх не любить та кому варто уникати їх перегляду.
Чому фільми жахів приваблюють
Деякі люди знають, що після переглядів фільмів жахів матимуть поганий сон чи боятимуться певний час перебувати вдома на самоті. Та навіть попри це вони не можуть втриматися від перегляду такої стрічки, адже трейлер заінтригував. І так хочеться дізнатися, якої ж помилки допустився головний герой та як вибрався із ситуації та і чи вибрався взагалі. Тому цей жанр так притягує нас до екранів.
Психолог Глен Уолтерс виділив три основні складові привабливості жахів:
- Напруга. Глядачеві подобається, коли фільм його захоплює і тримає увагу. А напруга — основа жахів.
- Релевантність. Фільми жахів містять теми, яких бояться майже всі, насамперед — смерть. Крім цього, у фільмах людина може бачити свою фобію: павуків, темряву, привидів тощо. Тобто фільми жахів обов’язково торкаються психологічних аспектів, які є вразливими для нас.
- Нереальність. Ми від початку знаємо, що це фільм, все відбувається не в реальному житті і ми в безпеці.
Чому люди люблять фільми жахів
Коли жива істота відчуває страх, організм запускає первісну програму реагування на загрози, яку можна описати короткою формулою: біжи або бийся! Це можна почути від багатьох психологів, які працюють зі страхом та фобіями. У цю концепцію ще можна додати “замри”.
Людський організм під час відчуття загрози запускає складну систему хімічних реакцій, яка повинна допомогти вижити: адреналін, ендорфіни, дофамін, серотонін, окситоцин та інші гормони наповнюють мозок і тіло. Цікавим є те, що усі ці гормони виробляються і під час позитивних подій у житті. Різниця полягає у контексті й розумінні безпеки. Соціологиня Маджі Керр проводила дослідження, як впливають фільми жахів на людей. Вона наголошує, що страх можна поділити на два типи:
- повсякденне життя може отруювати нервозне занепокоєння загального характеру — страх втрати близьких, ризик втрати роботи, настання бідності чи хвороби тощо;
- тваринний страх, який ми відчуваємо у небезпечних ситуаціях.
Страх, який ми відчуваємо під час перегляду фільмів жахів, витісняє абстрактні переживання, полегшуючи стан людини.
— Коли людина усвідомлює, що перебуває в безпеці, отримує задоволення від гострих відчуттів. А вони необхідні, бо люди — нащадки авантюристів та шукачів пригод.
Більшість свого історичного існування наші предки билися з хижаками і ворогами. А сучасне життя не дає таких емоцій, — пояснює соціологиня.
Крім цього, за допомогою фільмів жахів людина вчиться усвідомлено стримувати та контролювати страх. З’являється емоційний досвід реагування на стресові ситуації.
Дослідники також відзначили цікаву деталь: фільми жахів допомагають завести друзів. Людей об’єднує спільний пережитий негативний емоційний досвід.
— Жахати себе — це компенсація нестачі реальних страхів у сучасному житті людини, — впевнений заввідділу молекулярної патофізіології Інституту ім. Богомольця Віктор Досенко. Він пояснює для Chas.news, що тисячі років тому люди спостерігали, як на полюванні дикий звір міг вбити людину. Тоді ці жахливі картини були частиною життя, давали порцію необхідного страху, адреналіну та сплеску інших гормонів.
— Тепер ми всі опинились в іншій реальності, а еволюцію не обдуриш — так довго ці жахливі “картинки” були частиною життя, а потім зникли. Тому нам хочеться їх бачити знову і знову, — каже Досенко.
Він переконаний, що фільми жахів не втрачатимуть своєї популярності.
Їхню актуальність і цікавий зміст може перемогти лише реальність. Якщо жаху стане багато в житті, то і фільми про це не захочеться дивитися.
Нейропсихолог Дмитро Вакуленко каже, що знайомство з подібним контентом — нормально, а от постійний перегляд подібних фільмів — ні.
— Фільми жахів — це контент, який містить інформацію, пов’язану з небезпекою. А наша зацікавленість небезпекою закладена ще еволюцією. Саме завдяки цікавості ми взагалі вижили як вид, — говорить Вакуленко.
Що відбувається з мозком під час перегляду фільмів жахів
Віктор Досенко розповідає, що науковці активно почали вивчати цю тему останніми роками. Утім, це не було пов’язано з цікавістю та любов’ю до кінематографа.
При перегляді фільмів жахів активуються ті самі зони мозку, які активні під час посттравматичного синдрому.
Це той випадок, коли люди стали свідками справжнього жахіття у житті. Наприклад, були учасниками бойових дій. Тому вивчення страху має прикладне медичне значення, — акцентує він.
Досенко пояснює, що багато людей залишаються з гіпертрофованими частинами мозку після жахливих подій у власному житті, це потрібно лікувати, а отже — вивчити, що і де активується.
Ще один цікавий вплив фільмів жахів на організм
Ще у 2012 році на замовлення компанії Lovefilm у Вестмінстерському університеті було проведено дослідження, яке виявило, що фільми жахів допомагають схуднути.
Дослідники встановили, що глядачі, які подивилися 90 хвилин фільму жаху, можуть спалити до 113 калорій. Це майже як під час півгодинної прогулянки.
Вчені фіксували серцевий ритм глядачів, споживання кисню та виділення вуглекислого газу. Виявилося, що фільми, які мають моменти, що змушують людей підскочити від жаху, найкраще спалюють калорії, бо викликають швидке серцебиття.
— Коли пульс прискорюється і кров швидше циркулює по тілу, тіло відчуває сплеск адреналіну. Саме цей викид швидкодійного адреналіну, що утворюється під час коротких спалахів інтенсивного стресу, знижує апетит, підвищує базальний обмін речовин і, зрештою, спалює вищий рівень калорій, — пояснює старший викладач і фахівець із клітинного метаболізму та фізіології Вестмінстерського університету Річард Маккензі.
Але це не означає, що треба бігти й додавати у список переглядів на стримінгових сервісах усі фільми жахів. Можливо, тобі краще їх не дивитися. Про це зараз і поговоримо.
Чому не всі люблять фільми жахів та кому краще їх не дивитися
Марджі Керр у своєму досліджені зазначила, що задоволення від фільмів жахів можуть отримувати не всі, а лише ті, у кого добре працює система дофамінової винагороди.
Соціологиня наголосила, що є категорія людей, яким терапія фільмами жахів протипоказана. Це інтроверти, які занурені у свій внутрішній світ, і ті, хто в минулому став жертвою злочину.
Дмитро Вакуленко акцентує: краще не ризикувати лікувати фобії фільмами жахів.
Якщо є певні фобії, краще звернутися до психотерапевта. Фобії важливо розглядати і долати поступово, пройшовши відповідну чітку підготовку.
Віктор Досенко каже, що треба зрозуміти, чому не всім людям до вподоби фільми жахів чи щось пов’язане з екстримом.
— Усі речовини, які впливають на нервову систему, називають нейромедіаторами: адреналін, серотонін, дофамін та багато інших. Умовний адреналін у всіх однаковий.
Різниця у сприймальних молекулах нейромедіаторів. Отримання задоволення від стрибка з парашутом залежить саме від чутливості цих молекул.
Це свідчить, що всі люди дуже різні. Одна і та ж доза нейромедіатора впливатиме по-різному, — пояснює він. За його словами, можна навіть науково визначити, яким людям більше подобаються фільми жахів, але це питання треба досліджувати. Експерт каже, що перегляд фільмів жахів може бути корисними, якщо це в міру.
Чи можна дивитися фільми жахів дітям
Перегляд фільмів жахів дітьми — питання, яке викликає багато суперечок. Напевно, усі батьки намагаються захистити дитину від будь-яких переживань, стресів, негативу, тому забороняють дивитися подібні жанри. Але все, що заборонене, таке бажане. У сучасному світі діти легко можуть обійти всі перепони та знайти в інтернеті такий бажаний фільм жахів. Але як перегляд цього жанру впливає на дітей?
— Щодо дітей, та і дорослих, зрештою: мозок, якщо йому не показати якийсь збудник, сам вигадає щось страшне. Ми почнемо боятись дивного перехожого, закинутого будинку і так далі. А дитячий мозок взагалі любить додумувати жахливі історії. Тож дитина, дивлячись такий фільм, просто розвиває свій світ. А у світі існує і смерть, і жахи, вберегтись від яких, на жаль, неможливо, — говорить Досенко.
Дмитро Вакуленко говорить, що на здорову людську психіку подібні фільми не впливатимуть.
— Дитяча психіка — нестійка, ще формується. Відповідно, будь-який вплив стресової ситуації (не лише фільми жахів) мають безпосередній вплив на розвиток, починаючи від інтелектуальних здібностей, закінчуючи певними тривожними розладами, коли людина тривожиться або починає бачити образи з фільмів жахів. Я впевнений, що фільми жахів доречні з 18 років, не раніше, — висловлює свою думку нейропсихолог.
Кожна дитина індивідуальна, визначити наперед, як вплине на неї перегляд фільмів жахів, неможливо. Те, що дорослому може здатися нестрашним, дитина сприйме як серйозну загрозу. Тому перш ніж дозволити дитині йти до кінотеатру на якийсь фільм чи дозволити перегляд вдома, варто звернути увагу на вікові обмеження, жанр, опис фільму та переглянути трейлер. Адже здоров’я дитини як фізичне, так і ментальне має бути пріоритетом батьків.
Фільми жахів та екстремальні розваги викликають у нас природний тваринний страх, але ж є інші, які турбують нас щодня. Раніше ми розповідали, як подолати страх майбутнього.
А ще у Вікон є свій Telegram-канал. Підписуйся, аби не пропустити найцікавіше!