Михайло Подоляк — радник голови Офісу президента, член делегації України на переговорах з Росією.
В ексклюзивному інтерв’ю Вікнам він розповів, чому влада мовчить про деталі евакуації бійців з Азовсталі, коли відновиться переговорний процес з Росією та які цілі РФ переслідує у війні з Україною.
Чому не оголошують деталей про евакуацію бійців з Азовсталі
Подоляк наголошує, що від української сторони робиться усе, щоб це відбулося.
— У нас потужна переговорна група, вона займається цим 24/7, але є певні нюанси. Процес евакуації ще не завершений. Сам Азовсталь, Маріуполь і воїни, які брали участь в Маріупольському гарнізоні, є символом і для Російської Федерації. Тому ми чуємо від них багато провокаційних шантажних заяв.
Для того, щоб не “підігрівати” ситуацію, було прийняте рішення практично не коментувати це.
Коли закінчиться операція по евакуації, коли будемо розуміти, що з нашими людьми, будемо більш детально говорити.
Проте Подоляк повідомив, що важкопораненим бійцям надається медична допомога, адже існують Женевські конвенції і їх ніхто не скасовував. Також є міжнародні інституції, які дуже уважно слідкують за цим.
Про відновлення переговорів з Росією
— Якщо говорити про переговори Росії й України. Ви сказали про те, що вони призупинені. Чому вони перестали бути ефективними?
— Російська Федерація, на превеликий жаль, неадекватно оцінює ситуацію, в якій опинилася країна. Російська влада мала якісь певні плани, ці плани завершилось в них поразкою, ситуативною поразкою, безумовно. Росія сьогодні 85 день у війні знаходиться, вона під великим санкційним тиском.
Але все одно російська пропаганда продовжує створювати ілюзію, що в Росії є шанси “поставити всіх на коліна”.
Не тільки Україну, вони себе вже запевнили в тому, що воюють проти країн НАТО, тобто не з Україною вже воюють, а зі всіма країнами НАТО відразу. Саме тому вони роблять ще ставку на бойові дії на сході нашої країни. Російські військові вважають, що можуть отримати певні тактичні перемоги, які дозволять їм диктувати умови в переговорному процесі.
Також Михайло Подоляк сказав, що росіяни можуть спробувати створити навколо Херсона ще один кримінальний анклав, ніби захочуть додати його до Криму.
— До того ж почали трошки прокидатися, скажімо так, лобістські групи в Європі. Вони нікуди й не зникали, але притихли, коли побачили цей жах, котрий Росія творить в Україні.
Але вони почали прокидатись, починають говорити, навіть на певному рівні від європейських лідерів з’являються такі фрази, мовляв, давайте Україна піде на якісь поступки, аби Путін “зберіг лице”.
Це створює ілюзію в Російській Федерації, що вони ще мають певні шанси у війні. Усі заяви публічні, які роблять російські високопосадовці, зокрема пан Лавров, повертаються до тих вимог, які висували на початку так званої своєї “спецоперації”.
А це завдає погану тональність переговорному процесу. Тобто, якщо одна сторона не об’єктивно дивиться на себе, не об’єктивно оцінює свої можливості, то, безумовно, вона не буде розмовляти так, як потрібно для переговорного процесу.
— Що стосується України, в нас ситуація теж непроста, тому що після подій, які відбувалися в Київській області, емоційний фон в країні інший. Тобто сприйняття Російської Федерації як об’єкта, з яким можна вести будь-які переговори, дуже-дуже ускладнюються. Тому ми вважаємо, що Росія практично завжди хоче порушити будь-який юридичні домовленості, а сьогодні ми розуміємо, що ця цивілізація взагалі пішла в іншому напрямку. Тому Росія не має нормального ставлення до людей.
— Ви уявляєте, що має статись, аби переговори з Росією відновилися? І мали результати?
— Вони не закінчились, а просто призупинені. І можуть відновитися в будь-який день або просто зараз, якщо на це буде воля Президента України передусім, який малює нам дорожню карту, по якій ми рухаємося.
Але, на мою думку, переговори можуть перейти в конструктивний напрямок.
- Коли Російська Федерація, по-перше, знизить пропагандистський тиск на свою еліту.
Навіть не на суспільство, а на еліту. Бо рівень еліти зараз низький, вони не можуть об’єктивно аналізувати події, які відбуваються навколо Росії, а користуються пропагандистськими висновками, які роблять на тамтешньому телебаченні.
- По-друге, коли Російська Федерація все-таки відчуватиме більш суттєвий тиск на економіку та фінанси, з точки зору санкцій.
То сьогодні у нас вже 3 місяць війни закінчується, але вони отримали близько 100 мільярдів євро доходу від прямих контактів нафтових. Тобто це гроші, які можна витрачати на війну, робити військові виплати, купляти ще додатково зброю.
- Третє, це безумовно репутаційні втрати Росії.
Сьогодні це країна-вигнанець у світі. Немає цивілізованих країн, які б її підтримали. Я не буду приводити приклад Еритреї чи Венесуели, це країни, які не впливають на глобальну політику. Але репутація російська ще є, лобістські групи ще працюють, зокрема у Європі. І вони ще намагаються доводити, що Росію треба боятись.
Треба, щоби Росію у Європі не боялись, і буде швидше рішення по зброї й більш об’ємне рішення по санкціях і по грошах, які надходитимуть в Україну, аби підтримувати нашу економіку.
- Четверте — все ще є міжнародні інституції, які вважають що треба удавати, що з Росією можна мати певні відносини.
Сьогодні лунають заяви від лідерів ООН, мовляв, забезпечмо безперебійний доступ на продовольчі ринки Росії, Білорусі й удаваймо, що вони не воюють, що вони не є агресорами. І все це дає можливість Російській Федерації не об’єктивно підходити до своєї ситуації. Тому конструктивний переговорний процес почнеться тоді, коли Росія зрозуміє, в яку яму вона вже провалилась і наскільки вона стає глибшою з кожним днем війни в Україні.
Цілі Росії у війні з Україною
— В Росії вже багато разів змінювалась риторика щодо того, для чого їм війна з Україною. Зараз там взагалі не можуть озвучити жодну зі своїх цілей в Україні, лише говорять про те, що у них “є план”. Про що це говорить?
— Конкретики немає, бо немає результатів, вони абсолютно йдуть на сліпу. Їхня фраза “все йде по плану” вже стала мемом. А по плану у них лише кількість вбитих військовослужбовців. У них зараз немає жодної аргументованої й раціональної цілі для війни в Україні. Це була ірраціональна ціль принизити Україну, яка завжди говорила, що ми не Росія. А їхні першочергові цілі, це спершу НАТО, яке зараз розширюється шляхом Фінляндії, і з’ясувалось, що це не проблема.
- Далі, захист народів Донбасу.
Немає ніякої “Луганської й Донецької народної республіки”, є ОРДЛО, класичний кримінальний анклав створений РФ, це просто маленькі бандити, які отримали від Росії шматок нашої землі. Вони ніколи не будуть визнані ніде, а будуть стерті з лиця землі.
- Наступна “причина” – демілітаризація.
Росія, яка накопичила наступальну зброю, крилаті ракети, яких в нас немає, у нас є тільки зброя, яка дозволяє оборонятися. А в Росії багато наступальної зброї, то кого треба демілітаризувати? Росія сама зараз йде шляхом демілітаризації своєї країни.
- Далі — денацифікація.
Що це таке? Незрозумілий термін, ми демократична відкрита конкурентна держава, яка не мала вже кордонів з Європою, ніякого нацизму у нас і близько не було. Нацизм є лише у РФ, бо це авторитарна чи тоталітарна країна, яка має ідеологію, де в основі лежить первинність російської етногрупи, нації. І ця етногрупа має всіх знищувати, тому що вона так вважає.
Єдиним мотивом немотивованої й неспровокованої війни проти України є особиста ненависть певних персонажів, які керують Російською Федерацією, до існування української державності. Висновок: заради того, щоб у світі далі панували цінності свободи, волі й конкуренції, Україна має перемогти. Це ключова цінність для цього світу.
Після російського вторгнення на суверенну територію нашої держави країни Європи почали боятися за свою безпеку. Голова постійної делегації України в Парламентській асамблеї НАТО Єгор Чернєв у своєму інтерв’ю розповів, як вступ Фінляндії та Швеції до НАТО вплине на майбутнє України.