Дитині потрібна операція: що треба знати про анестезію, її дію та ризики — розбираємо детально з експертами

У житті трапляється, що діти хворіють або потрапляють у нещасні випадки. Як наслідок — їм може бути потрібна операція, щоб одужати та зберегти життя. Для проведення операцій часто використовують анестезію. Утім, анестетики використовують не лише, коли треба оперативне втручання для лікування хвороби чи при травмі. Їх можуть використовувати навіть для звичайного лікування зубів.

Часто батьки починають боятися та нервувати, коли йдеться про анестезію для дітей. Їх лякають побічні наслідки, міфи про жахливі алергічні реакції та про те, що анестезія впливає на розвиток дітей. Утім, варто розуміти, що анестезія є дуже важливою складовою медицини і не варто шукати шляхів її уникнення. Головне — це говорити правду про стан здоров’я дитини та слухати усі поради анестезіолога.

Щоб розібратися у тому, як діє анестезія, що треба зробити та знати перед введенням анестетиків та як підготувати дитину, Вікна поговорили з анестезіологами. Обсяг цієї статті чималий, але ми радимо виділити цей час та прочитати її до кінця, особливо, якщо твоя дитина готується до операції. Ми зібрали найголовніше. А як підготувати дитину до операції морально, ти зможеш прочитати в окремому матеріалі.

Вікна поговорили з: 

• Геннадієм Постернаком — професором, дитячим та дорослим анестезіологом вищої категорії;
• Максимом Левченком — дитячим та дорослим анестезіологом;
• Романом Сухоносом — лікарем-анестезіологом.

Анестезія: чому вона важлива

Анестезіологи виконують функцію не лише для знеболення, але й надання невідкладної допомоги та лікування в інтенсивній терапії. Цей лікар відповідає за життя пацієнта в операційній. Усім здається, що в операційній головний хірург, але саме анестезіолог контролює життєві показники пацієнта, розраховує анестезію та має корегувати дії, якщо щось йде не за планом. Саме через це з анестезіологом варто бути відвертим і не приховувати жодної інформації про стан здоров’я дитини.

Вважається, що роль анестезіолога  є головною для збереження життя людини під час хірургічного втручання, а також він управляє організмом людини, яка перебуває на операційному столі.

— Цей лікар слідкує за діяльністю центральної нервової системи, системи дихання, за серцево-судинної системи, сечовивідної тощо.

Особливо, якщо виникають будь-які кровотечі, якщо це тривала операція, травматичні або вибухові травми тощо. Лікар знає механізми дії усіх препаратів, які вводяться (анестетиків — ред.). Більшість препаратів можуть мати побічну або супутню реакцію, це механізм їхньої дії. Ми повинні усувати побічну дію препаратів, щоб вони не мали поганих наслідків, — пояснює Геннадій Постернак.

Читати на тему

Седація: що це таке, чим відрізняється від наркозу та які є протипоказання

Що таке седація: пояснення у матеріалі питань, які тебе цікавлять.

Які бувають види анестезії

Найпоширенішими видами анестезії є місцева анестезія, седація, загальна анестезія (наркоз). Фахівці пояснили принципи дії кожної з них.

• Місцева анестезія — це знеболення місцевими анестетиками, починаючи з рівня шкіри й нижче лежачих тканин. До неї відноситься знеболення на рівні нервів, угрупувань цих нервів, на рівні більших груп розгалуження нейронів. У дітей старшого віку може використовуватися ще спінальна анестезія. Таку анестезію можуть застосовувати під час травм, урологічних чи гінекологічних втручань тощо. 
• Седація — хворого вводять в стан спокою та сну, він спить, щоб не відчувати маніпуляції, які проводяться, але під час цього медикаментозного сну слідкують за діяльністю усіх органів та систем дитини. Є багато маніпуляцій, які не супроводжуються пошкодженням тканин, але дитина може не дозволити це зробити, наприклад бронхоскопія, стоматологія, дослідження прямої кишки тощо. Такі маніпуляції не потребують знеболення, а потребують седації.

— Седація направлена на зменшення психоемоційної реакції на процедуру, тривоги, але пацієнти залишаються свідомими й можуть контактувати під час процедури. Седацію можна описати словом “спокій”, — коментує Сухонос.

• Загальна анестезія — повністю заміщуються функція дихання, м’язи не можуть рухатися.

Щоб забезпечити життєдіяльність пацієнта, проводиться інтубація трахеї — вставляється трубка в дихальні шляхи, замість дитини дихає апарат штучної вентиляції легенів, а в операційних це можуть бути наркозні станції.

Якщо треба, подається інгаляційний анестетик або проводиться внутрішньовенна анестезія, або проводиться комбінована анестезія. Цей метод анестезії потребує ретельнішого моніторингу за організмом дитини. Є обладнання, монітори яких показують рівень кисню в організмі, частоту серцевих скорочень, артеріальний тиск та інші параметри. Під час таких операцій можуть брати потрібні аналізи, їх роблять швидко, щоб корегувати стан пацієнта.

Кожен з цих видів анестезії можна застосовувати для дітей, але варто памʼятати, що фізіологія дитини відрізняється від фізіології дорослого, тому кожен з вище перерахованих видів анестезії вимагає спеціального підходу та дозування препаратів, залежно від віку та фізіологічних особливостей дитини.

Максим Левченко говорить, якщо седація використовується у стоматології, то треба вводити ще місцевий анестетик, адже сама седація не знеболює. Щоб дитині не було боляче під час лікування зубів, необхідна місцева анестезія. Він також зазначає, що лікування чи інші маніпуляції із застосуванням седації не мають тривати надто довго, адже дітям від цього стає важко.

Які аналізи треба здавати дитині перед анестезією

Фахівці кажуть, що перед операцією та застосуванням анестезії, дитина має здати загальний аналіз сечі та крові, біохімічні показники крові, показники згортання крові, показники функцій печінки та нирок. Максим Левченко каже, що можна ще зробити УЗД серця та електрокардіограму, але не завжди малі діти дозволяють це зробити. Вони не можуть лежати спокійно під час ЕКГ і її результати можуть бути некоректними. Також залежно від стану та здоров’я дитини треба консультація із суміжними спеціалістами.

Геннадій Постернак зауважує, що обстеження дитини перед оперативним втручанням проводиться насамперед з урахуванням хірургічного втручання, який його тип, яка травматичність. 

— Спершу покази до оперативного втручання назначає хірург. Потім анестезіолог, залежно від цих показів та області локації оперативного втручання та його тривалості, призначає лабораторні або інструментальні дослідження, які треба провести. Додаткові аналізи залежать від стану пацієнта та його супутніх захворювань.

Якщо це важка травматична операція, то перелік лабораторних досліджень розширюється, обов’язково треба додати розширену систему згортання крові, група та резус крові, інші показники, які показують діяльність усіх органів та систем.

Окрім лабораторних, може знадобитися рентгенологічні дослідження органів грудної клітини, а також електрокардіограма та огляд кардіолога, — коментує Постернак.

Роман Сухонос також додає, що завжди має бути передопераційна консультація анестезіолога. 

— Лікар-анестезіолог має провести передопераційну оцінку, під час якої він оцінить загальний стан здоров’я дитини, дізнається її медичну історію (анамнез), алергії, хронічні захворювання, можливі вади розвитку та інші медичні показники, — акцентує лікар.

Читати на тему

Печінка могла відмовити будь-якої миті: історія унікальної спліт-операції та порятунку півторарічного малюка

Те, що він виписується, це велике досягнення, — говорить хірург.

Які аналізи проводять, якщо це непланова термінова операція

Роман Сухонос каже, якщо операція дитині проводиться в ургентному порядку (термінове хірургічне втручання — ред). за життєвими показаннями, обстеження можуть бути обмежені до найбільш критичних та необхідних для підготовки до операції: електрокардіограма (ЕКГ), загальний клінічний аналіз крові, група крові та резус-фактор, рентгенографія може бути проведена для виявлення травм грудної клітки або інших невідкладних станів. Широкого застосування набуває УЗД. 

— За допомогою ультразвукового дослідження, користуючись низкою протоколів, можна діагностувати низку невідкладних станів, що є досить корисним, коли немає багато часу на підготовку, або ж стан пацієнта не дозволяє транспортувати його, до прикладу, на компʼютерну томографію. Здебільшого, при надходженні, пацієнтів в надважких станах обстежують на етапі приймального відділення, або ж мобільними методами діагностики у відділеннях реанімації. Дуже рідко, але бувають випадки, коли дитина потрапляє одразу на операційний стіл, через невідкладність стану. Тоді всі можливі діагностичні заходи проводяться “на столі”, — пояснює лікар-анестезіолог Сухонос.

Геннадій Постернак додає, якщо батьки дитини перебувають поруч, у випадку ургентної хірургії вони мають обов’язково попередити анестезіолога про супутні захворювання дитини, а також розповісти те, що цікавитиме лікаря.

Які травми були, чи були раніше оперативні втручання, супутні патології, алергічні реакції — усе це мають розповісти батьки. 

— Аналізи, які ми призначаємо, належать до термінових або ургентної групи, це аналіз крові, резус-фактор крові, біохімічні показники, загальний білок, показники згортання крові та залежно від місця травми, можуть доповнити іншими аналізами. Аналізи, які показують функцію печінки, нирок, склад електролітів, які функціонують в організмі дитини.

— Анестезіологічне забезпечення під час таких втручань проводиться на рівні невідкладної допомоги. Треба корегувати втрату крові, втрату рідини, корегувати будь-які порушення діяльності органів та систем під час оперативного втручання.

Якщо є можливість, ми долучаємо усі можливі ургентні інструментальні методи дослідження: рентгенограма або комп’ютерна діагностика або ультразвукове дослідження тощо, усі методи, які потребує стан цієї дитини, — пояснює Постернак.

Максим Левченко також додає, якщо можна стабілізувати стан дитини, то це роблять, а потім проводять аналізи та різні обстеження.

Алергічні проби на анестезію

Це, напевно, одне з питань, яке сильно хвилює батьків: “А що, якщо в дитини розпочнеться алергічна реакція? Можливо, треба провести алергічні проби на анестезію?”

— Взагалі ми вводимо препарати під час так званої премедикації — підготовки до анестезії. Склад препаратів залежить від так званого алергічного анамнезу. Якщо в дитини була будь-яка алергія: харчова, на препарати, на будь-які речовини, які знаходяться поруч, то в якому прояві вона була — шкіряні прояви, розлади дихання, або розлади ЦНС. Про це обов’язково треба попереджати, анестезіолог має про це знати. З приводу тестів на алергічні реакції — це специфічні підходи.

Якщо є алергія, то бажано, щоб дитину проконсультував алерголог. Анестезіолог може надати перелік препаратів, які він використовуватиме, — пояснює Геннадій Постернак.

Максим Левченко додає, якщо у дитини не було жодного контакту з препаратами, які анестезіологи використовують у практиці, то перше введення не може викликати алергічної реакції, тому що не було контакту алергену з тілом, не було вироблення комплексів антиген-антитіло. 

Постернак пояснює, якщо у дитини є алергія, і їй провели всі проби, це не може запобігати розвиткові алергічної реакції та анафілактичного шоку. Анафілактичний шок виникає не раптово, він виникає на спровокованому організмі дитини. Тобто, до дитини вже потрапляв алерген і не вистачає єдиної краплі, щоб розвився цей шок. 

— Якщо в анамнезі є будь-які алергії, ми застосовуємо препарати, які можуть запобігти їхньому розвитку. Також кожен анестезіолог знає, як діяти в прояві алергії чи анафілактичного шоку. Не завжди ті явища, які розвиваються у вигляді шоку під час оперативного втручання, пов’язані з анафілаксією, тобто з алергічною реакцією. Про це анестезіолог знає, проводить діагностику та призначає відповідні препарати. Знання про алергію у дитину дуже важливі для анестезіолога.

Запобігти на 100% відсутності будь-якої алергічної реакції на препарати практично неможливо, бо в переліку обов’язкових проведень тестів на ці препарати в анестезіологічній практиці не існує.

Це залежить від фізико-хімічних властивостей препаратів, але це не підіймає рівень загрози для дитини, — говорить професор Постернак.

Він додає, якщо після введення препаратів у дитини якісь прояви з’являються, їй у картку записують, що, можливо, прояви відповідають реакції на “назва препарату”. Про це обов’язково також кажуть батькам і зазначають назву препарату, рекомендують звернутися до алерголога та зробити аналізи на всі алергени, які існують.

Читати на тему

Свербить, а причини не розумію! Алергія на сонце: симптоми, профілактика та лікування

Не таке вже й рідкісне захворювання! Розповідаємо, що таке алергія на сонце, як її лікувати, причини виникнення та профілактика.

Чи є протипоказання до анестезії

Геннадій Постернак зазначає, що є протипоказання для проведення планових операцій. Але якщо це ургентна хірургія, яка потребує термінового оперативного втручання, наприклад травми чи кровотечі, то анестезіолог має усе враховувати та визначати анестезію. Максим Левченко зазначає, що анестезіологи мають широкий спектр препаратів, тому серед них можна знайти той, який підійде дитині. Але не варто проводити планову операцію, якщо у дитини є гостре інфекційне захворювання, наприклад, вітряна віспа.

— Протипоказання залежать насамперед від хірургічного втручання. Якщо оперативне втручання планове і анестезіолог або хірург бачить якісь можливі протипокази, ми про це повідомляємо та говоримо батькам, у чому причина. До протипоказів належать захворювання у гострому періоді.

Планові операції переносяться при гострих респіраторних захворюваннях, особливо якщо вони були ускладнені гострим бронхітом чи пневмонією. Оперативне втручання переноситься на строк від місяця до трьох.

Воно можливе після відновлення усіх показників та імунної системи. Протипоказами також можуть бути супутні захворювання або якщо в дитини є відхилення від фізіологічних параметрів.

Складніше, якщо в дитини є супутні кардіальні проблеми. Обов’язково потрібна консультація кардіолога, треба триваліший час для підготовки до операції. Деякі батьки вважають, що після перенесеної пневмонії не варто чекати, коли пройде період відновлення. Можуть вважати анестезіолога некваліфікованим й звертатися до іншої лікарні. Але це може мати негативні наслідки та ускладнення. Якщо не влаштовує консультація одного анестезіолога, можна звернутися до іншого або до завідувача відділенням. Інколи може збиратися консиліум з різних фахівців, який з’ясовує, чи можливо зараз провести оперативне втручання чи варто його перенести і на який термін, — пояснює професор Геннадій Постернак.

Роман Сухонос говорить, що є певні медичні стани, які можуть бути протипоказаннями до певного виду анестезії. До таких станів можна віднести проблеми з серцево-судинною, дихальною системою, алергії на певні лікарські засоби. Важливо також розуміти важкість цих захворювань. 

— У деяких випадках можна знайти альтернативні методи анестезії. Тобто, протипоказання до одного виду анестезії можуть бути цілком допустимі для іншого. У випадках, коли дитина має протипоказання до загальної анестезії, анестезіологи спільно з іншими спеціалістами розглядають всі можливі, зокрема альтернативні варіанти та ризики, і приймають спільне рішення щодо найкращого для дитини підходу.

Наприклад, в деяких випадках, де зазвичай проводять загальну анестезію, можуть бути використані місцеві, або регіонарні методи знеболення, а зниження психоемоційного компонента за допомогою седації, або ж легших, поверхневих рівнів анестезії, які матимуть меншу системну дію. У деяких випадках можливо варто провести додаткові дослідження та консультації для визначення найбезпечнішої тактики.

У кожному випадку рішення приймається індивідуально стосовно кожного пацієнта, з урахуванням конкретних обставин, виду операції, терміновості та медичних показників дитини. В будь-якому випадку існує золоте правило: ризик не має перевищувати користь, — акцентує Сухонос.

Підготовка до введення анестезії

Геннадій Постернак зазначає, якщо у дитини є проблеми зі здоров’ям, то треба спершу з’ясувати, які препарати можна вводити, а які ні. Спочатку анестезіолог спілкується з батьками та дитиною й попереджає, який метод анестезії застосовуватиме. 

Роман Сухонос говорить, що є певний набір загальноприйнятих рекомендацій. Вони спрямовані на мінімізацію ризиків, на кшталт нудоти та блювання, непередбаченої дії препаратів тощо.

— Перед анестезією необхідно дотримуватись вказівок лікаря стосовно прийому їжі та рідини. За більшістю рекомендацій, необхідно за декілька годин до анестезії припинити вживання твердої їжі, мутних та прозорих рідин. Також важливо свого анестезіолога про всі ліки або добавки, які приймає ваша дитина, включаючи рецептурні, безрецептурні та біодобавки. Деякі з них можуть взаємодіяти з препаратами, що застосовуються під час анестезії, тим самим викликаючи небажані ефекти. Додаткові рекомендації може надати анестезіолог залежно від особливостей організму вашої дитини та процедури, яка планується, — розповів лікар Сухонос.

Утім, Постернак зазначає, що є батьки, яких турбує те, що дитині не можна їсти.

— Буває так, що кажеш батькам, що за кілька годин до операції не можна їсти чи пити, тоді деякі з них ставлять питання: “А як же це дитина буде голодувати?”. Буває так, що вони перед хірургічним втручанням, знаючи який об’єм можна з’їсти чи випити, порушують ці правила. Але це стає відомо на початку проведення анестезії.

За день до оперативного втручання у дитини не має бути жодних активних фізичних навантажень.

Бо тоді можлива травма, стрес, фізичний чи психологічний, це негативно вказуватиметься під час операційного втручання та в післяопераційному періоді.

Перед операцією ввечері, якщо вона наступного дня, треба поїсти, але не дуже щільно, головне, щоб не було відчуття голоду. 

Якщо так трапилося, що батьки відвернулися, дитина випила сік чи з’їла яблуко, треба обов’язково попередити анестезіолога і сказати, скільки приблизно дитина з’їла та випила. Якщо це велика кількість, то можливо, що на операцію візьмуть іншу дитину, а вашу через кілька годин. Також перед операцією треба відволікати та заспокоювати дитину, але щоб це не бути занадто активні ігри. Якщо приходить медсестра і треба робити якісь ін’єкції, то краще, щоб дитина була поруч з батьками, щоб вона була спокійна.

Коли діти потрапляють до операційної, бажано, щоб вони були спокійними і вже спали, щоб не бачили зміну обстановки, не бачили не чули інших людей, щоб не було страху.

Так само вона має прокинутися і прийти до тями у післяопераційній палаті поруч з батьками. Дорослі не мають проявляти тривогу, адже ці всі стани передаються дітям і вони будуть налякані. Навіть якщо це діти старшого віку, приміром, 16 років. Вони здаються дорослими, хочуть бути самостійними, але вони можуть бути наляканими і на них також впливають настрої батьків, — дає поради Постернак.

Яких правил треба дотримуватися після анестезії

Геннадій Постернак акцентує, що батьків попереджають, скільки триватиме оперативне втручання, що використовуватимуть, наприклад, загальну анестезію, трубку витягнуть після закінчення оперативного втручання, анестезіолог спостерігатиме за дитиною, поки не відновляться усі захисні реакції. 

— Після операції є також період знеболення, який може тривати певний час. Якщо попри знеболення, у дитини буде больовий синдром, вона плакатиме та скаржитиметься, треба попереджати анестезіолога, бо в післяопераційному періоді немає бути больового синдрому. 

Треба спостерігати за дитиною, коли вона прокинулася, то чи ковтає слину, чи немає ікоти, нудоти, чи болить щось, чи хоче вона пити. Якщо хоче, то має зробити невеликий ковток, прополоскати рота й проковтнути воду.

Але бувають випадки, що для знеболення використовують деякі препарати, які можуть викликати нудоту. Тоді лише анестезіолог визначає, коли дитині можна їсти та пити. Батьки мають також знати, що усю потребу в рідині, призначають під час операційного втручання, враховуючи, що діти не їли та не пили перед операцією. Тому  цей час утримання від води та їжі не вплине на дитину, — зазначає професор.

Роман Сухонос каже, що після того, як дитина перенесла наркоз, седацію або місцеву анестезію, деякі правила та рекомендації можуть допомогти в її безпеці та комфорті після процедури.

Після прокидання від анестезії дитина може бути сонною чи збентеженою, тож важливо батькам бути поруч із нею, це створить атмосферу комфорту для дитини і вона почуватиметься у безпеці. Після анестезії дитина може відчувати сонливість та збентеженість.

Треба створити для неї затишне та спокійне середовище для відновлення. Після анестезії слід уважно стежити за станом дитини, звертати увагу на будь-які незвичайні симптоми, які можуть виникнути: блювота, свербіж або незвичайна сонливість, проблеми з диханням тощо, — коментує лікар Сухонос.

Максим Левченко ще зазначає, що період відновлення від анестезії може тривати по-різному, залежно від препаратів, які використовувалися, та хірургічного втручання. Наприклад, від наркозу дитина може відходити близько 6 годин, від дії седації 60-90 хвилин, але про це все повідомлятиме анестезіолог у кожному конкретному випадку.

Читати на тему

Перша в Україні трансплантація кісткового мозку дитині з мармуровою хворобою — детально про складну операцію

Розповідаємо, як в Україні провели першу трансплантацію кісткового мозку дитині з остеопетрозом.

Негативні наслідки анестезії

Насамперед ми хочемо зауважити, щоб батьки не лякалися, анестезіологи завжди мають попереджати про ймовірні негативні наслідки анестезії. Але це не значить, що вони трапляються у кожному випадку і є найгіршими з можливих.

Роман Сухонос говорить, якщо говорити, що анестезія абсолютно безпечна, то це буде і правда, і неправда одночасно. 

— Сучасні препарати мають високий ступінь очищення, а великий вибір препаратів дозволяє вибрати той, що буде оптимальним для дитини. Це дозволяє звести ризики до мінімуму. Анестезія може мати певні ризики та негативні наслідки для здоров’я дитини, особливо якщо вона застосовується без належного врахування індивідуальних потреб та особливостей.

Деякі можливі негативні наслідки анестезії у дітей можуть включати реакцію на ліки, проблеми з диханням, порушення свідомості тощо. Деякі діти можуть мати алергічну реакцію на анестезійні засоби або інші ліки, які використовуються під час процедури. Передбачити алергію досить важко і від неї не застрахований ніхто. Проте, вчасно розпізнана алергічна реакція і вірно проведена терапія даного стану, найчастіше, не призведе до негативних наслідків у майбутньому.

Після анестезії діти можуть мати тимчасові проблеми з диханням, особливо якщо вони мають підвищений ризик через певні медичні стани та особливості організму дитини. 

Якщо говорити про ризики, то вірогідність є завжди, але це не означає що вони будуть саме у вашої дитини. Застереження є в анотації до будь-якого лікарського засобу.

Важливо зазначити, що більшість дітей переносять анестезію добре і без будь-яких наслідків.

Проте перед будь-якими процедурами, включаючи анестезію, важливо обговорити всі можливі ризики та користь з лікарем, і мати повну інформацію про процедуру та потенційні наслідки для вашої дитини, — говорить Сухонос.

Геннадій Постернак підкреслює, що анестезіолог у будь-якому випадку має попередити батьків про ризик. За його словами, у європейських країнах існує відповідальність батьків за приховування інформації та ненадання повної інформації про стан здоров’я дитини. Він наводить приклад: у дитини можуть бути певні проблеми, під час фізичних навантажень їй стає погано, вона не ходить на заняття фізкультури в школі, а батьки про це не кажуть. 

— У такому випадку проблеми можуть бути з легенями або серцем, але батьки обстеження не проводили. Але про таке не треба змовчувати, бо дитина може мати ускладнення під час оперативного втручання. Вони не стільки залежать від дії анестетиків, скільки від того, що анестезіолог не знав про стан дитини.

Ускладнення можуть бути від негативних до незначних.  Але відсоток ускладнень не дуже великий. Препарати можуть діяти на кожну дитину індивідуально.

• Треба знати, чи було в дитини ураження центральної нервової системи до пологів, під час чи після. Якщо так, то треба знати у якому саме прояві. Це може впливати на час дії препаратів.
• Треба знати про захворювання печінки, чи колись були чи є зараз.
• Батьки мають попередити про наявність пухких зубів у дитини, щоб під час інтубації зуб не потрапив у дихальні шляхи чи шлунок.

Детально говорити про кожне ускладнення неможливо, вони вказуються конкретно у кожному випадку. Але батькам варто пам’ятати, що ускладнення не трапляються в усіх 100% випадках і вони можуть бути не серйозними, але лікар має про все попередити.

Ускладнення залежать від стану здоров’я дитини, вашої чесності з лікарем, характеру травми та кожного конкретного випадку окремо, — зазначає Геннадій Постернак.

Анестезія для дітей з інвалідністю

Під час введення анестезії треба враховувати стан дитини, особливо, якщо вона має інвалідність. Максим Левченко каже, що особливості підходу застосування анестезії залежать від виду інвалідності чи патології: неврологія, генетичні ураження, кардіологічна патологія тощо. 

Роман Сухонос зазначає, що для дітей з інвалідністю або з певними патологіями важливо вибрати методи анестезії, які враховують їхні унікальні потреби та особливості. 

— У кожного виду анестезії, кожного препарату, який використовується в анестезії є свої показання та протипоказання. Задача анестезіолога обрати саме той метод і саме ті препарати, які будуть ефективними для даної операції чи процедури, аби це ще було якомога безпечніше для дитини і дозволило якомога швидше реабілітуватися в післяопераційному періоді, — акцентує Сухонос.

Геннадій Постернак інформує, що зараз в Україні розвивається система так званого раннього втручання, це також пов’язано із сучасною війною. До цієї системи належать діти, народженні під час війни, особливо на територіях, які постраждали, або діти, які мали фізичний чи психологічний стрес. 

— Якщо дитина з інвалідністю, залежно від класу та системи інвалідності, визначають методи анестезії, попереджають про альтернативні методи анестезії. У цих дітей зростають ризики можливих ускладнень, про це теж треба попереджати, ретельніше підбирати препарати й бажано, щоб вони мали коротку тривалість дії. Специфіка відновлення також відрізняється.

У дитини є синдром ажитації, вона вже мала якийсь попередній досвід. Побічний тригер викликає враження, що буде боляче, що буде важко відновитися, важко дихати тощо.

Анестезіолог має заспокоїти та пояснити, у чому відмінність його анестезії, — пояснює Постернак.

Наприкінці Сухонос додає, що не варто боятися анестезії.

— Просто варто підійти до неї з розумом. І лікарі, і батьки мають одну мету — здорова дитина. Отже, ми всі зробимо все, щоб отримати найкращий результат, якомога безпечніше для дитини, — наголошує він.

В Україні проводять дітям дуже складні операції, щоб врятувати життя. Раніше ми розповідали, як проходила операція на мозку дитини з пробудженням.

А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.
Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.