Війна. Українська творчість. Майбутнє. Відверте інтерв’ю з виконавицею Jerry Heil

Від Охрана отмєна до Мрії — такий шлях з музичних хітів охопила творчість Яни Шимаєвої з Василькова на Київщині.

Сьогодні ім’я-бренд співачки – Jerry Heil – готове з’явитися на обкладинці альбому у колаборації з європейськими виконавцями та Alyona Alyona.

А її композиції про війну уже не перший тиждень входять у тренди соцмереж. Як воєнне вторгнення змінило Яну, як сприймає свій успіх та російську музику в Україні — у нашому ексклюзивному інтерв’ю.

Яно, твоя пісня Мрія облетіла українські тік-токи, Інстаграм-блоги й під неї танцювали вальс випускники харківської школи. Які відчуття в тебе викликала така реакція?

— Відчуття змішані, бо це завжди різні відоси. Коли я бачу, як, наприклад, вчора – що цю мелодію грають серед вулиць просто серед неба, то, звісно, я розчулююся. Тоді хочеться усміхатися і просто радіти тому, що музика живе в Україні.

Вона процвітає, розвивається, музиканти виходять на вулиці, люди слухають, і моє серце просто тішиться, що моя пісня стала цьому поштовхом.

А коли я дивлюся якісь відео з випускних, до речі, вже не з одного, де діти на фоні розрухи танцюють, серце крається, бо я розумію, що це діти, які заслужили на найкраще, це наші нові покоління. І вони танцюють на фоні зруйнованого дитинства. Це дуже страшно.

Як зараз відбувається робота над вашим альбомом з Альоною Альоною і з якими іноземними виконавцями ми почуємо колаборацію в ньому?

— З Альоною нам пощастило доволі довгостроково співпрацювати в рамках того, як Альона виступає і як я в Європі постійно переміщуюся. 

Нам вдалося налагодити тривалу співпрацю і в Берліні, і в Варшаві, тому що і там, і там ми пробули десь разом по тижню.

Зустрічалися щодня, вечеряли як одна родина, а вдень писали чудові пісні. Ми їх написали уже, мабуть, з десяток.

Читати на тему

Alyona Alyona і Jerry Heil презентували новий трек Чому: дивіться відеокліп

Співачка Alyona Alyona разом з Jerry Heil презентували новий трек та відеокліп до нього.

Першою роботою такою інтернаціональною стане робота з Еллою. Це німецька співачка. Будуть роботи з іншими німецькими виконавцями, з литовськими, латвійськими.

Попереду дуже-дуже багато саме таких міжнародних робіт, які, на нашу думку, повинні нарешті закріпити українську музику, саме наш такий етнічний музичний код у світовій музиці.

Чим ти ще займаєшся зараз в Німеччині?

— У Берліні насправді дуже багато українців, як і у Варшаві. І мене зараз тут тримала підготовка до онлайн-свята Івана Купала, бо ми з командою хотіли відсвяткувати його трошечки пізніше, щоб гарно підготуватися.

Але це такий захід, який об’єднує в ланцюжку більшість центральних міст по всій Європі й навіть долучаємо Америку. А центр – в Берліні, я тут.

Ми показуємо таким чином Європі свої традиції, те, як ми віддавна єднаємося з природою. І попри те, що ми уже не сповідуємо язичництва, для мене це все одно святкування про єднання з природою, як і віра в Бога.

Тому, підсумування цього святкування відбувається з молитвою, усі міста з’єднуються в одній трансляції. Я заспівую молитву, а весь світ разом з нами. Тобто, весь світ молиться за Україну – така ідея.

Як ти морально налаштовуєш себе на творчість у цей час?

— Я не налаштовую себе. Щоденні новини налаштовують. І варто лише сісти за написання — думки самі ллються на папір.

Бо творчі люди завжди були трансляторами подій, трансформували їх у свої твори й закарбовували таким чином для нащадків.

Яка українська музика зараз є у тебе в плей-листі?

— Я слухаю українських бабусь в YouTube. Шукаю старі народні пісні, оновлюю в пам’яті наш етнокод.

І дуже сумую за народним колективом Оберіг з села Велика Бугаївка, яким я диригувала до війни (це мало хто знає). Велику Бугаївку називають васильківськими Карпатами. 

А у дівчаток (хоч це й поважні жінки, проте вони дуже молоді й сучасні) за плечима вже понад 40 років участі в колективі й сотні народних пісень у творчому доробку.

Зараз згадую все, що ми виконували з колективом, щоб трансформувати в нові сучасні пісні.

За підрахунками музичних додатків, українська аудиторія, як правило, досі займає другу, третю або четверту позицію після Білорусі, Казахстану і Туреччини за кількістю прослуховувань деяких російських і білоруських виконавців, приміром Моргенштерна, Макса Коржа, Басти. Чому це досі відбувається, як гадаєш?

— Через велику кількість все ще порожніх ніш, я гадаю, і недостатній рівень національної свідомості. Хоча, здавалося б, що, як не війна, може раз і назавжди її в людях проявити.

Проте, якщо це правда, то для українських артистів це скоріше добрий знак, аніж поганий — адже є простір для творчості і є люди, які готові будуть її споживати, якщо вона буде належного рівня.

А зважаючи на останні релізи нових артистів, з цим взагалі питань не виникає.

Як ти ставишся до так званого “білого списку” російських виконавців, пісні яких будуть лунати в Україні?

— Вважаю, що вибір має зробити за себе кожен громадянин. Ми всі — президенти своєї країни. Це колись на інавгурації сказав Володимир Зеленський.

Не можна перекласти відповідальність лише на когось зверху, хто має заборонити слухати російську музику. В усіх є доступ до Інтернету.

Але я собі важко уявляю, що хтось зараз слухатиме тишком-нишком російське. Мені воно боляче ріже, наприклад. Більшість моїх друзів свідомо відмовилися від російського ще у 2014 році, розуміючи, що інакше фінансують війну.

Мене ж взагалі особливо ніколи не надихали їх виконавці, які поки не навчилися, на відміну від тієї ж Америки чи Іспанії, поєднати душевність, прогресивність та комерцію.

Вважаю, не варто думати, чому хтось ще слухає російське — краще подбати, щоб було настільки більше українського, щоб нічого нікому не бракувало.

Чи є такі українські виконавці, які тебе розчарували мовчанням під час війни?

— Є. Але я не грішитиму, судячи їх, бо їм єдиний суддя — Бог.

Яке головне досягнення української музики за час війни?

— Війна ніби дала вхід в шоу-бізнес тим, хто вважав себе недостатньо таким, що підходить для цієї справи. Тим молодим, які думали, що шоубіз — це правила, які не для них. Але окрім всього, з’явився TikTok, який робить артистів популярним серед молоді за півдня.

За цими людьми — майбутнє української музики. Саме вони будуть скоро представляти її на світовій арені — онлайн чи офлайн.

А я хочу прокласти їм місточок для цього. Тому вже зараз працюю над фітами з європейськими артистами, щоб закріпити тут позиції української музики й музикантів.

Чого нашим виконавцям не вистачає для більшої популярності у світі? Як це виправити?

— Лише рішучості й віри у свої сили. Я побачила неймовірну сміливість людей на передовій і зрозуміла: вони боряться за наші територіальні позиції, тому артисти повинні створити позицію українській музиці у світових топах.

Нагадаємо, раніше ми розповідали, що Jerry Heil випустила трек Москаль некрасівий. В основі треку лежить пісня Ой на горі та й женці жнуть, стендап Вєрки Сердючки та мультфільм Як козаки.

Фото: надані співачкою Jerry Heil