Кожна дитина, яка ховалася в бомбосховищі, прокидалася і продовжує жити під супровід сирен, бачила знищені будинки, неодноразово переїжджала в новий дім і невідомо, коли повернеться до рідного — пережила стрес.
Сьогодні в Україні немає дитини, яка б не відчула жахіть війни. І всі переживають це по-своєму. В Івано-Франківську для дітей, яких вивезли з гарячих точок, організовують дитячі табори.
Це щоденні розваги: читання, квести, ігри, прогулянки просто неба та, головне, психологічна терапія. Проекти масштабні, тривалі та дуже потрібні.
Діти працюють з глиною, папером, роблять поробки. Заняття розвивають не лише моторику, а й розслабляють нервову систему. Щодня сюди приходять 25 дітей з різних міст. Для батьків це необхідність, адже більшість працює, а для дітей — терапія.
Немає зараз в Україні дітей, які б не пережили стрес. Просто одні пережили його безпосередньо від бойових дій, інші — від того, що їхній звичний ритм життя зруйнувався, від батьківської тривожності. Діти по-різному переживають цей стрес.
Про це розповідає координаторка школи-табору Кам’яниця.Вільна Ірина Гищук.
Щоб працювати з дітьми війни, вчителі проходили спеціальне навчання. Раз на тиждень у табір навідуються арт-терапевти. Більше дивися у відео.
Російські військові йдуть з наших земель, залишаючи “сувеніри”, особливо небезпечні для дітей. Вони засовують вибухівку у житлові будинки, речі та навіть іграшки. Захопливий комікс про мінну безпеку для дитини пояснить, як зберегти собі життя.