Повномасштабна війна застала його в потязі дорогою до рідного міста на Харківщині. Втім, не пробувши там і трьох тижнів, 26-річний Артем Редванський змушений був тікати від війни. Так він опинився у Львові, де жив разом з іншими переселенцями у модульному містечку.
З вдячності за прихисток почав викладати англійську мову, згодом написав і книжку. Зараз же хлопець приїздить до Львова, щоб і надалі навчати англійської внутрішньо переміщених осіб.
Ніч. Потяг. Звістка про повномасштабну війну
Артем каже, що дізнався про початок повномасштабної війни у потязі з Києва до Харкова близько п’ятої ранку. А вже о восьмій потяг прибув до місця призначення. Потім вже з Харкова він поїхав до рідного міста Валки, але дорогою були величезні затори.
За два тижні він виїхав у більш безпечне місце. Додому повернувся за півроку та каже, що не міг впізнати рідні місця.
На це боляче дивитися. Коли ти протягом семи років бачив красивий Харків, а зараз бачиш сильно пошкоджені будівлі.
Життя на два міста та викладання англійської
Довго Артем жив на два міста: Вінниця — Львів. У модульному містечку Львова він викладав англійську разом з американцем, який туди приїздив. До повномасштабної війни хлопець багато років викладав англійську, вів блог та навіть написав книгу-інструкцію, як вчити мову.
Він хотів, щоб і діти, і дорослі вивчали мову цікаво та нестандартно.
Зараз він мешкає у Києві, але час від часу приїздить до Львова, щоб проводити заняття для ВПО. Хлопець навчає як дорослих, так і дітей. Їм усім вдається вивчити нові слова за допомогою асоціацій.
Вчителі розуміють, якою важливою є освіта під час війни. Вони роблять усе, щоб навчати дітей та допомагати людям. Раніше ми розповідали історію Людмили Таболіної, яка щодня долала 11 км у Харкові, щоб піклуватися про людей у школі.
А ще у Вікон є свій Telegram-канал. Підписуйся, аби не пропустити найцікавіше!