Не випускав з рук бойовий прапор! Історія бійця, що врятувався від удару бомби вагою 200 кг

Денис Пульбенюк — прикордонник, поруч з яким торік на Вовчанському напрямку впала авіаційна керована бомба. Внаслідок цього прикордонник дістав поранення в голову, руку, ногу та частково втратив зір.

Але попри це не випускав з рук бойового прапора Державної прикордонної служби, що опинився поруч з ним під час ворожого удару. Як зараз почувається боєць та чому врятований ним стяг є для нього таким цінним — розкажемо далі.

Історія прикордонника, який врятувався після прильоту КАБу

Денис зумів врятувати бойовий прапор прикордонної служби. Тоді ворог завдав потужного авіаційного удару. Керована бомба прилетіла всього в п’яти метрах від бійця.

— Під час авіаційного удару цей прапор був у мене і трошки його попонівечило, як і мене. Але він залишився в тому ж вигляді, у якому він є, висить в загоні. Дуже приємно, що він тут.

До цього цей прапор перебував у штабі, він пам’ятає його ще з 2018 року. Разом з ним їздив на міжнародні навчання. Тоді Денис ще не проходив службу в штабі, але стяг став для нього своєрідним символом. 

Того дня, коли поруч з ним приземлився КАБ, Денис неабияк постраждав. Основний удар взяла на себе уся права сторона тулуба. Особливо постраждала рука, нога та око.

Але дуже пощастило мені, що завдяки екіпіровці в район основних життєвих органів нічого не потрапило. За 5 м від мене впала 200-кілограмова керована бомба і рознесла будинок.

Тоді на допомогу Денису прийшли побратими, а згодом його евакуювали до Харківського госпіталю, пізніше до Києва. Наслідки поранення захисник і досі відчуває.

Читати на тему

Став героєм улюблених бойовиків. Боєць Любчик про виживання на війні

Любчик розповів, що кожен наступний бойовий виїзд важчий за попередній…

Він майже не бачить на праве око, має тяжку контузію і травматичну катаракту. Довелося повністю замінити правий кришталик, але ліве око бачить справно. Зараз він досі проходить лікування.

Обидві руки в Дениса теж функціонують, за винятком деяких пальців. Та найбільше, каже захисник, йому болить те, що він уже не зможе повернутися до роботи, яку виконував раніше. 

— Я займався бойовою спеціальною підготовкою і я не знаю, як по-іншому можна вчити людей, ніж на власному прикладі, — пояснює він і додає, що його праве око більше не може прицілюватися, але лівим йому теж нелегко це робити.

Загалом Денис розпочав свою службу ще у 2012 році, обіймав різні посади. З 2017 року був у прикордонній комендатурі швидкого реагування Шквал. Нині ж захисник вступив до Національного університету оборони України.

— Я хочу закінчити університет, обійняти посаду, на якій буду потрібен в підрозділі. Є в мене і навички, і знання, які я можу використати й продовжувати службу.

Також читай історію Віталія, який налаштовував зв’язок просто під носом у росіян.

А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.
Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.