“Сам від себе в шоці”: ветеран з втратою чотирьох кінцівок знову водить автівку

Він грає у теніс, бігає півмарафон та водить автівку. Для більшості це буденні речі, а для нього місяці невпинної роботи та реабілітації.

Це історія ветерана Миколи Шота із Львівщини. Торік він втратив одразу чотири кінцівки внаслідок розриву ворожої міни.

Було невимовно тяжко, але він знайшов у собі сили боротися і став самостійним. Нещодавно здійснилася ще одна мрія Миколи — знову сісти за кермо.

Водить машину, попри ампутацію: історія Миколи

Микола — ветеран, який за кермом половину свого життя, аж 20 років, тож навіть ампутації усіх кінцівок не змогли стати на заваді бажанню військовослужбовця керувати автівкою. Це його перша самостійна поїздка після поранення.

— Я завжди люблю їздити. Я ні від кого незалежний, я собі сів, поїхав, куди мені потрібно, — каже чоловік.

Від його поранення внаслідок розриву ворожої міни минув вже рік і кілька місяців. Це був тяжкий шлях реабілітації, і не лише фізичної. Зізнається, що втрата одразу чотирьох кінцівок спершу здавалося неосяжною психологічною травмою. Втриматися допомогла родина.

Я себе взагалі не вважаю людиною з інвалідністю, вже звик, вже як нормальна людина. Батьки, тато, мама — вони біля мене були постійно. Вони були цілий рік біля мене. Без них я не знаю, щоб я зробив.

Кілька місяців тому він проходив реабілітацію у центрі Незламні після встановлення протезів у США. Тоді грав у настільний теніс, самостійно готував їжу, грав на приставці, писав ручкою та користувався телефоном, адже не хотів ні від кого залежати.

— Спочатку важко, просив: “Подзвоніть мені, підніміть слухавку”. Зараз користують на всі 100%.

Читати на тему

Здійснили мрію ветерана: як Микола Шот отримав незвичайні протези

Під час мінометного обстрілу Микола втратив відразу руки і ноги.

А ще тоді Микола готувався до встановлення бігових протезів, бо мріє підкорити Паралімпійські ігри. У травні Микола став учасником півмарафону. На бігових протезах він одним із перших перетинає фінішну пряму, не йдучи, а впевнено біжучи до мети.

Я сам деколи від себе у шоці. Головне, треба пробувати. Якщо не пробувати, то нічого не вийде. Не думати, що воно не вийде, треба знати й здобувати до кінця, через не хочу.

Так і з автівкою. Попри невпевненість інших, сам ніколи не сумнівався, що знову сяде за кермо. Але зізнається, був теж у приємному шоці, наскільки швидко це йому вдалось.

— Думали, що я ніколи за кермо не сяду. Всі думали, що ніколи в житті не поїду.

Гроші на авто для ветерана зібрали завдяки благодійному забігу у рідному Новояворівську на Львівщині. Протезист центру Unbroken доповнив адаптивне авто спеціальними елементами для зручності.

Також читай історію Михайла, який втратив три кінцівки, а нині освоює перший українських біонічний протез.

Більше відео? Ексклюзиви, інтерв’ю, смішні шортси і не лише – зазирай на Youtube Вікон. З нами затишно!