На Покровському напрямку тривають одні з найзапекліших боїв. Російські війська намагалися оточити агломерацію Покровськ – Мирноград і просунутися в бік Добропілля. Проте українським захисникам вдалося зірвати ці плани та вчасно зупинити просування окупантів.
Я у своїх вірю, як в Бога: як серед руїн колишніх міст люди підтримують життя
Нині ж росіяни зосередили зусилля на масованих ударах, намагаючись зрівняти місто із землею. Сліди від ракет у небі майже не зникають. Горизонт затягнутий димом. Частково ворогу вдається вклинюватися в нашу оборону. За останній час від ворожої піхоти зачищені щонайменше три села.
Попри те, що росіян вдалося відкинути від траси Краматорськ — Добропілля, тут постійно літають ворожі дрони. Чималої шкоди завдає артилерія та авіація росіян. Усі сусідні з трасою села за кілька місяців перетворилися на руїну. Новотроїцьке, колись багате село, перетворилося на купи будівельного сміття.
На все село лишилося десятеро людей, які не хочуть залишати рідні домівки. Це переважно пенсіонери. Ще на початку літа пан Микола планував, як у серпні збиратиме урожай та готуватиметься до посівної. Проте в його дім постукали росіяни — КАБом і кількома дронами.
Оце моя хата, руїна. Що тут лишилося?
Знищений не тільки будинок пенсіонера, а й пасіка, ангар для врожаю і навіть старенький комбайн. Фермер залишився геть без нічого. Посіяний соняшник збирати уже нічим. Та якби техніка таки вціліла, він навряд чи б ризикнув.
Російські дрони тут літають ніби вдома.
Ми вже в курсі, що, де і як. Я знаю, за що страждаю — у 1977-му році був в Афганістані. Ізмаїл закінчив і потім нас кинули на Афганістан. Думав, побігаю-постріляю, поки молодий, а потім додому поїду, буду жити. Ага!
У Новотроїцькому вже немає комунікацій, не працюють магазини. Сюди не завозять навіть хліб. Проте ані пан Микола, ані його сусіди виїжджати не хочуть.
А в Добропіллі, яке росіяни намагалися обійти з флангу, ще два місяці тому квітло життя. Тепер на понівечених вулицях зайвий раз ніхто не з’являється. Руйнування катастрофічні. Усі будинки побиті. У Добропіллі немає газу, води, ледь жевріє зв’язок.
Люди намагаються виїхати до тилу. Надія не виїздить, каже, що не вірить, що росіяни сюди дійдуть.
Я вірю у своїх хлопців. Я готова їхні сліди цілувати. Ну, оцю к*ц*пню я навіть не уявляю тут. Хоча я сама з Росії, але живу тут змалечку. Я у своїх вірю, як в Бога.
Днями Вікна-Новини розповідали про Куп’янськ. Росіяни знищили місто вже на 95%.
Більше відео? Ексклюзиви, інтерв’ю, смішні шортси і не лише – зазирай на Youtube Вікон. З нами затишно!