Нищили майно, катували та вбивали. Історія пенсіонера з Северинівки, якого викрали росіяни

Віктор Кріт — пенсіонер з київської Северинівки, який пережив окупацію та полон росіян. У селі таких, як він, чимало. Усі російські злочини в околицях столиці фіксують правозахисники-документатори для так званого міжнародного трибуналу Путіна. 

Северинівку окупували у перший тиждень повномасштабного вторгнення. Село межує з багатостраждальним Мотижином. Про Северинівку можна було почути не так часто, однак тут окупанти наробили теж чимало звірств.

Російські військові нищили майно мешканців села та знущалися з них самих. Документатори з правозахисної організації Євромайдан СОС збирають усю інформацію про російські воєнні злочини. 

Віктор Григорович розповідає, як його забрали в полон окупанти. Коли загарбники прийшли в село, пенсіонер був удома разом із товаришем, який допомагав по господарству. Йому складно згадувати пережите, але чоловік наважується розповісти.

— Окупант застрілив собаку, вона впала просто біля ніг. Вони пістолет мені до скроні поставили.

І кажуть: “Собаку шкода діду, а тебе я із задоволенням пристрелив би”, — у Віктора виступають сльози на очах.

Росіяни довго дивувалися чистоті та новому ремонту в будинку — його Віктор Григорович робив для дітей і онуків. Незваних гостей також бентежило, що господар добре говорить російською.

— Кажуть: “Ти, напевно, обманюєш. Ти, напевно, росіянин”. Я їм відповідав, що я — українець, а вони у відповідь примовляли “погано, погано”. 

Чоловік із Сєвєродонецька. Друг Гена, з яким був у той день, з Донецька. Їх окупанти тримали окремо один від одного. Гену, каже, допитували жорсткіше. А потім обох кудись повели.

Віктор просив взяти пігулки проти високого тиску, натомість чув у відповідь: “Без них ти швидше помреш”.

Окупанти постійно погрожували спалити будинок. А пенсіонер на все був згоден, щоб тільки дім лишився дітям цілий. Але так не сталось. Росіяни, мов для забави, його розстріляли й підпалили. Згоріло все: документи, речі, машини, всі іграшки онуків.

Віктор пробув у полоні три доби. У сараї, без їжі та води. До останнього вірив, що його друг живий.

— Вони мені сказали: “А ти забереш і поведеш свого друга? Ми йому зараз відріжемо геніталії, а ти поведеш його додому”. Вони били Гену, повели його кудись, він кричав, — згадує пенсіонер.

Читати на тему

Різали, душили і знімали скальп — піротехнік Роман Шутило про пережитий російський полон та розмінування України

Його катували і примушували перейти на бік ворога. Але Роман не здався та продовжує розміновувати Україну.

Віктора Григоровича відпустили. Гену потім знайшли під Мотижином закатованим. Тіло виявили у колодязі неподалік братської могили, де росіяни цинічно закопали вбитих ними жителів Мотижина.

За усі ці злочини Росія та конкретні особи мають понести покарання. Однак попри суцільне зло, яке прийшло до северинівців, жителі не втратили людяності. Коли у селі все горіло, кинулися рятувати корів, які потрапили під обстріл.

Не без добрих людей і в історії пана Віктора. Йому правозахисники пообіцяли відновити документи. Сусіди допомогли з речами, навіть велосипед дали. А сам він, каже, вже потроху навіть відбудовує знищене обійстя. Почав із погреба.

Російські військові чинили звірства в різних областях України. Раніше ми розповідали історії людей, які пережили полон у Тростянці.

А ще у Вікон є свій Telegram-канал. Підписуйся, аби не пропустити найцікавіше!