Олексій — військовий льотчик, літає на винищувачі Су-27. Йому лише 25 років, а виконує польоти він уже близько восьми. Повномасштабне вторгнення Олексій зустрів у відрядженні, адже напередодні, 23 лютого, провели ротацію особового складу на оперативному аеродромі. Льотчик був вимушений заступити на чергування в іншому місці. Він розповів, що за інструкціями авіаційну техніку мають піднімати у повітря ще до завданих ударів, наприклад, у мить вильоту ворожої ракети. Але Олексієві та його побратимам довелося робити це під вибухами. — Росіянам не вдалося виконати план зі знищення Повітряних сил України, бо у нас було оперативне реагування. Вчасно ухвалені правильні рішення, й ми вивели авіаційну техніку. Особовий склад теж встиг зосередитися. Повітряні сили існують, процвітають, так буде і надалі, — наголошує льотчик. Про роботу Повітряних сил За його словами, з 2014 року лави Повітряних сил поповнили багато молодих льотчиків, тож у них не було бойового досвіду. Весь досвід довелося здобували з 24 лютого. — Ми аналізували роботу з 24 лютого. Можна сказати, що наші льотчики набули бойового досвіду й зараз вони не лише не поступаються (російським льотчикам — ред.), а й переважають за своїм вишколом, — зауважує Олексій. Подивись по темі 0:03:03 Нашийник раба завжди легший за обладунки воїна! Історія снайпера, який отримав поранення, але готовий служити далі Розповідаємо історію 24-річного нацгвардійця, який отримав поранення, але готовий і надалі служити Батьківщині. Льотчик каже, що кожен його виліт залишається назавжди в пам’яті. — Із курйозних моментів було, коли вкотре вивозив з-під ударів літак і в мене відмовив радіозв’язок. Я летів на інший аеродром на гранично низькій висоті без зв’язку. Телефонував одногрупнику, щоб він попередив тих, хто є на аеродромі, що це лечу я, а не ворог, — згадує Олексій. Він мріє політати на американському F-22 Raptor та інших сучасних літаках. Льотчик впевнений, що навчитися керувати сучасним літаком багато часу не зайняло б, якщо інтенсивно виконувати програму. Але основне завдання — не просто злетіти й здійснити посадку, а вести бій, тому для цього треба більше часу, можливо, півроку. Українські військові кажуть, що війна — це тонкість та наука. Раніше ми розповідали історію Кирила Вереса — майора ЗСУ та Героя України. А ще у Вікон є свій Telegram-канал. Підписуйся, аби не пропустити найцікавіше! Теги: війна в Україні, Україна, українські військові Якщо побачили помилку, виділіть її, будь ласка, та натисніть Ctrl + Enter
Подивись по темі 0:03:03 Нашийник раба завжди легший за обладунки воїна! Історія снайпера, який отримав поранення, але готовий служити далі Розповідаємо історію 24-річного нацгвардійця, який отримав поранення, але готовий і надалі служити Батьківщині.