Село Кам’янка, розташоване на межі Донеччини та Харківщини, перетворилося на одну з найнебезпечніших зон через величезне забруднення мінами та вибухівкою. Близько 20% місцевих зазнали ампутацій через підриви. Серед них подружжя Грушок — Тетяна та Василь.
Вони втратили кінцівки через атаки російських військ. Тетяна підірвалася під час косіння сіна улітку 2023 року, Василь — під час деокупації села у 2022 році.
Обоє підірвалися на мінах і втратили ноги: історія родини Грушок
Попри важкі травми, подружжя продовжує жити, підтримувати одне одного і сподівається на майбутнє без війни. У громаді триває розмінування за участю міжнародних фондів і державних служб, але через масштаб роботи можуть тривати ще багато років.
Обоє на протезах. Показують наслідки ампутації. Василь і Тетяна разом уже 46 років. Жартують, що на двох у них тепер дві ноги. Землі мають 37 соток. На початок вторгнення мали ще й корів, телят, свиней і птиць. Усю худобу довелося продати.
По ділянці й досі лежать російські снаряди. Усю окупацію Василь був у селі — не зміг кинути худобу. Показує, де стояла російська техніка і що вони робили. У чоловіка шрам на голові — росіяни вдарили його прикладом, і шрам від кульового поранення на руці. Побили Василя за те, що в нього не було алкоголю.
Тут стояли самохідні артилерійські установки, гармати. А в сусідній хаті жили російські командири.
У Тетяни й Василя наскрізь прострілена хата. Дах збило снарядом САУ. А взимку топити доводилося ящиками від боєкомплекту. Коли Василь підняв один із таких — підірвався на міні та втратив ногу.
Нині чоловік уже ходить так, що протез і не помічаєш. Турнікет йому накладали військові, які й відвезли до лікарні.
Він ще тоді питав, у шоці був, чи зможе їздити на машині і на тракторі.
Василь дивиться TikTok і вивчає там, як військовим створюють і вдягають протези. Пара багато жартує і кепкує одне з одного. Підтримують і діляться лайфхаками, як пристосуватися до нового життя.
Кам’янка — один із найбільш розбитих населених пунктів. У березні-квітні 2022 вона стала полем бою. Днями місцеві активісти спорудили меморіал своїм односельцям: і військовим, і цивільним. Від росіян загинули зо три десятки місцевих.
Розмінування триває. Одночасно працюють ДСНС, десяток міжнародних фондів та Нацполіція.
Ми як зеки! Периметром ходиш — квадрат, і це твоє. А далі — боронь Боже, якщо наступити. Або береш косу і дивишся, чи можеш відкосити метр, щоб не потрапити на “пелюстку”.
Міни — найчастіша причина ампутацій у військових та цивільних. Чимало людей просто не виживають від вибуху. Це історія Влада, який наступив на міну і вижив.
Більше відео? Ексклюзиви, інтерв’ю, смішні шортси і не лише – зазирай на Youtube Вікон. З нами затишно!