Цими днями в Охматдиті військовослужбовці, які проходять реабілітацію в центрі ментального здоров’я у Ворзелі, зустрілися з маленькими пацієнтами лікарні.
Чимало з них мають ПТСР після важких боїв і втрати побратимів, а дехто відновлюється після катувань і знущань в полоні. Та зустріч з дітьми зігріла серця надією на краще.
Військові відвідали малечу в Охматдиті: як це було
Захисник на ім’я Анатолій, з позивним Бригадир, пішов у військо добровольцем 26 лютого 2022 року. За цей час бачив таке, про що не хочеться ні розповідати, ні згадувати. Зараз він піклується про своє ментальне здоров’я.
— Маю ПТСР після штурмів та боїв. Трішки мізками треба відпочити. Бо це потім виливається в дуже погані моменти.
На цьому заході захисників супроводжували лікарі центру ментального здоров’я. Фахівці кажуть, що такі моменти важливі для реабілітації та відновлення бійців, і надто тих, хто відновлюється після полону.
— Це контакт з дітьми, із зовнішнім світом. І це може позитивно впливати на їхній ментальний стан, адже вони відходять від постійного стресу та перебування в лікарні, — каже психіатр Орест Наволовський.

Дівчинка на ім’я Аня робила розмальовки разом з військовими. Поруч з чоловіками вона почувалася напрочуд впевнено, а згодом поділилася деякими фактами із життя.
— Якось хлопці з мого класу вдарили мене й обізвали. Я витерла сльози, дала одному з них по обличчю, а інші почали тікати.
Мама дитини розповіла, що за свою стійкість та міцність довелося заплатити високу ціну — рік тому її тато зник безвісти на Покровському напрямку. Нині про його долю нічого невідомо.
Цей день довів: в момент, коли Україна переживає драматичні та болісні події, дуже важливо не зневіритися. І прикладом цієї стійкості можуть стати як мужні захисники, так і діти, які продовжують нести світло для інших, попри біль.
Кожен бореться з привидами минулого по-своєму. Раніше ми розповідали про військового, який став розводити овець та вирощувати лохину.
Більше відео? Ексклюзиви, інтерв’ю, смішні шортси і не лише – зазирай на Youtube Вікон. З нами затишно!