Триває російсько-українська війна. Практично ніхто більше не сумнівається — навіть після повної перемоги України над імперцями останні не залишать наш народ у спокої, не забудуть ідеї владарювання у всьому світі.
Разом з тим багато українців визнають: почуватися в безпеці поряд із росіянами ніхто більше не зможе. Розв’язанням проблеми є хіба що повна мілітаризація України, подібно до системи Ізраїлю.
Про це говорив і головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний після зустрічі з головним рабином України Моше Реувеном Азманом.
Вважаю, що в умовах такого сусідства Україна має стати, за аналогією з Ізраїлем, військовою державою.
Але що ми знаємо про життя в мілітарній країні насправді? Ліга.Life розповіла на прикладі трьох історій українців, які проживають в Ізраїлі, про реалії цієї країни.
Співрозмовники Альона Новгородська, яка мешкає в Бат-Ямі понад п’ять років, Карина Вайнер, яка уже понад 16 років живе в Єрусалимі, та Вадим Фрідкін, що мешкає в країні понад 20 років і зараз живе в місті Ашкелон, розповідають: в Ізраїлі ніхто не прогулюється торговим центром чи парком під час сигналу повітряної тривоги.
Від перших звуків сирени до “прильоту” в Єрусалимі мине до хвилини. В Тель-Авіві — 1,5-2 хв. У Сдероті, в південному окрузі, — до 30 секунд.
Буває таке, що ракета може прилетіти за 15 секунд після сигналу тривоги або тривога починає лунати уже після удару. Після проведення Туманного стовпа у 2012 році обстріли Ізраїлю посилилися, а їхня дальність збільшилася. Разом з нею посилювалася й поінформованість громадян про те, що варто робити у разі небезпеки.
Альона Новгородська каже: такі навчання починають ще з дитячого садка, а в школі навчають дітей цивільної оборони.
Система оповіщення про небезпеку в Ізраїлі не відрізняється від української: через застосунок або сирену на вулицях сповіщається про ймовірність обстрілу. Дії громадян залежать від того, де саме вони зараз перебувають та чи є поблизу укриття.
В Ізраїлі система бомбосховищ дуже добре розвинена — укриття можна знайти в кожному районі будь-якого міста. А карти цих бомбосховищ розвішані містом та відображаються у застосунку. За сховищами також доглядають відповідні муніципалітети.
Якщо навколо немає бомбосховища, встановлюються бетонні перегородки, укріплюються зупинки громадського транспорту. Людина може забігти до укриття будь-де: у магазині чи під’їзді.
До того ж усі будівлі, офіси чи квартири ізраїльтян оснащені спеціальними броньованими кімнатами, куди також можна прийти для укриття від обстрілу. І така вимога до будівництва діє уже останні 30 років на законодавчому рівні.
У тих будинках, що будувалися раніше, є великі підвали, які також служать укриттям. Або ж можна вийти на сходовий майданчик — усі вони будуються без вікон та розташовані поміж квартир.
Facebook
Якщо сирена застала людей у громадському транспорті, водій зобов’язаний швидко доїхати до будь-якого укриття або хоча б до будівлі з кількома стінами та евакуювати пасажирів туди.
Якщо сирена застала за кермом, є чіткий алгоритм: негайно вийти з машини, відійти на безпечну відстань від транспорту, сховатися в траншеї або під міст, під естакади, бетонні конструкції.
Альона розповідає про власний досвід такої ситуації: одного разу вибухи ракет застали її за кермом.
— Я орієнтувалася по людях навколо, які повиходили з машин, впали на землю та стали повзти асфальтом. Залізли під бетонну споруду за периметром дороги. Але всі відійшли від своїх машин. Бо якщо влучить уламок у машину — одразу вибух.
Схожа до офісів та домівок ситуація й у садочках та школах: без бомбосховища чи броньованої кімнати жоден заклад освіти не отримає ліцензії. Водночас батьки не переймаються, коли небезпека застає їхніх дітей у закладі освіти, бо впевнені — там про них попіклуються.
Частоту тривог та обстрілів у Ізраїлі не можуть визначити й ті, хто давно там проживає. Разом з тим країна бореться не лише з обстрілами як явищем, а намагається знищити пускові установки ворога.
Pixabay
Співрозмовники кажуть, що під час загострення фази конфлікту та щільності обстрілів небезпечні ділянки доріг повністю перекривають для мирного населення.
Коли починається гаряча фаза, підкреслює Вайнер, норма — жити за вказівками служби командування тилу.
Це стосується й тих, хто працює у сфері критичної інфраструктури чи обслуговування: у такі періоди на виїзд на роботу потрібно отримати дозвіл від спеціальних служб. Якщо стає небезпечно — населення з Сектора Гази евакуюють углиб країни.
На додачу будь-які втрати майна держава відшкодує. Або цим може займатися страхова компанія.
Якщо машині завдали шкоди й постраждало не менше ніж 30% (не важливо, внаслідок чого), страхова списує повністю автомобіль, компенсує повну вартість машини по ринковій ціні. Те саме, якщо у машину влучила ракета.
Жити у стані перманентної війни — важко. Це формує постійний інстинкт самозбереження. Головна різниця між Україною та Ізраїлем — ігнорування системи оповіщення. Але цьому є пояснення: в Ізраїлі тривога лунає порайонно, тобто якщо ти чуєш сирену — летить саме у твій район. В Україні ж розподіл іде по областях, тому люди часто ігнорують небезпеку.
Чи можливо накрити Україну ізраїльським зразком ППО, більш відомим як Залізний купол, ми розповідали тобі раніше.
Підписуйся на наш Telegram та стеж за останніми новинами!