Один відкрив “вікно в Європу”, інший його закрив. Навіщо Путін порівнює себе з Петром І

Росія з давніх-давен була державою кочівників. Єдиним способом вирішити конфлікт була збройна боротьба, а ідеєю фікс — загарбати якомога більше територій.

Нещодавно в Росії святкували 350-річчя Петра І, якого називають тим, хто “відкрив вікно в Європу”. 

На урочистій події, присвяченій цьому дню, виступав Володимир Путін, який вперше від початку повномасштабної війни визнав, що метою Росії стало “повернення” територій.

Тобто, не денацифікація й демілітаризація, ніяке не звільнення російськомовного населення, на яке так часто посилався Путін, а саме “повернення” територій. Ось що насправді має на увазі вислів “спеціальна воєнна операція”, яким оперують пропагандистські росЗМІ.  

Тож Путін вирішив не дрібнитись і порівняв себе…з Петром І, який свого часу теж повертав Росії “етнічні” території. 

Петро I Північну війну 21 рік вів… Здавалося б, воював зі Швецією, щось відторгав… Нічого не відторгав! Він повертав! Так і є! Там, де Петербург заснований, він колись заклав нову столицю, – заявив Путін. 

Паралелі проводив своєрідно і нагадав, що жодна з країн Європи тоді не визнала правомірність претензій Росії на території Швеції, як і зараз не визнає вторгнення на суверенну територію України. 

Наприкінці виступу російський лідер дійшов до логічного висновку, що, судячи з усього, на долю його правління теж випало “повертати і зміцнювати”. 

В Україні справжня війна. Докази, що Путін бреше

Так зване “повернення етнічних територій” в перекладі на людську мову означає фактичну окупацію українських територій, геноцид населення, примусові депортації та референдуми. 

Щось у всій цій картині реальності не відповідає мрійливим та високоморальним прагненням Путіна повернути те, що ніколи йому не належало й звільнити врешті-решт тих, хто про це не просив. 

Наведемо кілька простих прикладів, щоб наші слова мали фактичне підкріплення, у нас-бо воно точно є. 

• Факт перший — визнання Москвою Зеленського, як президента. 

Офіційно у Росії заявляють, що не збираються окуповувати Україну, визнають українську владу й просто таки ангели, які “рятують російськомовних”.

На справі маємо: на окупованих територіях насильно впроваджують російську валюту, змінюють державну адміністрацію, апогеєм є проведення референдуму під дулами автоматів, про яке постійно згадують посіпаки Кремля. 

Головне питання на цьому референдумі стосується приєднання територій до Росії.

Читати на тему

Що таке референдум простими словами: приклади з історії та чи бути “ХНР”

Розповідаємо, що таке референдум, які бувають та чи проведуть окупанти “волевиявлення” у Херсоні.

• Факт другий – депутат Держдуми Адам Делімханов, керівник нападу на Маріуполь, в інтерв’ю одному з російських видань стверджує, що вторгнення не припиниться, доки Зеленський буде при владі. 

Тож про жодне визнання української влади, денацифікацію й демілітаризацію не йдеться. Це банальна середньовічна війна з загарбанням територій. Так у своєму Twitter заявив радник голови Офісу президента Михайло Подоляк. 

Порівняння Володимира Путіна себе з Петром I та зізнання в захопленні земель доводять, що не було ніякого “конфлікту”. Є лише криваве захоплення країни під надуманими приводами та геноцид українського народу.

Можна припустити, що чітка риторика президента Зеленського про те, що ми не віддамо жодного сантиметра нашої землі не до вподоби російському імперіалізму, який звик до послуху. 

З цього випливає, що думати насамперед треба не про “збереження обличчя Путіну”, а про її негайну деімперіалізацію.

Читати на тему

Як Росія грає на імперських струнах країн? В’ятрович про спроби “зберегти лице Путіну”

Чому деякі країни досі намагаються зберегти лице Путіну – дивіться відповідь історика Володимира В’ятровича.

Путінське середньовіччя

Після страшних подій Другої Світової, людство зрозуміло, що війни треба залишити в минулому й співіснувати завдяки компромісам та домовленостям. Війни, які передбачають захоплення територій, перекроювання кордонів уже давно вважають варварством. 

Однак це все не для Росії, вона не засвоїла історичних уроків. А Путін продовжує порівнювати себе з історичними постатями, яким притаманна імперська політика.

Для всіх росіян притаманна спільна риторика, яка вважає нормою захоплення територій та вирішення зовнішньополітичних конфліктів за допомогою війни. 

Путіну не вдалося оминути порівняння з Петром І й на сьогоднішньому публічному виступі до Дня Росії (12 червня – ред.), в якому російський президент уже звично намагається виправдати збройний напад на Україну вдаваним патріотизмом. 

Але не лише російський лідер, а й високопосадовці РФ останнім часом постійно порівнюють політику Путіна та правління Петра І. Дії політика намагаються виправдати, а йому самому навіяти ту силу й могутність, з якою в росіян асоціюється постать Петра І. 

Так Путіну малюють образ “справжнього патріота, який присвячує себе служінню Вітчизні й зміцненню авторитету Росії, як могутньої держави. Однак, якщо Петро І зумів прорубати “вікно у Європу”, то своїми діями сучасний імператор Росії зачиняє й заколочує його остаточно. 

Доказом є вихід з російського ринку десятків міжнародних компаній, запровадження нафтового ембарго, шість санкційних пакетів, і це ще не всі наслідки наказу Путіна йти війною проти України.  

Однак деякі компанії й досі продовжують спонсорувати війну, адже залишаються на російському ринку. Ми розібралися, які компанії досі не вийшли з ринку РФ та чим вони це виправдовують.