Як столиця готується до блекауту і чи є у київської влади умовний план Б на випадок повної відсутності електроенергії у місті? Про це розповіли керівники столиці, експерти, а також кияни, які готують власні багатоквартирні будинки до блекауту.
Графіки у Києві: чи готова столиця до багатогодинних відключень світла
У місті понад 11 тисяч багатоквартирних будинків, більшість з яких побудовані ще за радянських часів. Тоді про енергоефективність, зберігання тепла й електрики ніхто не думав. Повномасштабна війна спонукала киян подумати, як виживати під час блекаутів.
Зробити свої помешкання відносно автономними й тимчасово обходитись без електрики змогли вже кілька сотень будинків. І це насамперед ті, де створені ОСББ.
— З цього приміщення, власне, і починалась наша історія енергонезалежності. Ми купили перший інвертор і два акумулятори, — розповідає киянин Ігор. Він показує технічне приміщення ОСББ, яке він очолює. Тут нині є майже все, аби спокійно переживати тривалі вимкнення світла. Будинок може протриматися до восьми годин без світла.
Рецепт енергонезалежності простий: достатня кількість сонячних панелей на даху, інвертори та акумулятори на різне обладнання. Це вдалося втілити завдяки створеному раніше ОСББ та участі в міських і державних програмах, які частково компенсують вартість обладнання.
Ми збирали по 144 грн за квадратний метр. У нас великі квартири від 100 до 150 квадратів, тобто від 14 до 20 тисяч грн з квартири. Але люди можуть їздити на ліфтах, у квартирах є тепло, гаряча та холодна вода, світло в коридорах.
Меншу, але відносну автономність змогли забезпечити жителі однієї з панельних дев’ятиповерхівок радянських часів. Будинку майже півстоліття, але торік тут створили ОСББ і подали заявку на міську програму. Результат — тепло і вода в оселях під час тимчасових відключень.
На жаль, на тлі всіх столичних багатоповерхівок це поодинокі позитивні приклади доступної підготовки до блекаутів. І це зрозуміло, адже у випадку повного блекауту, відсутності газу і великих морозів жити у таких великих містах, як Київ, інших обласних чи райцентрах люди не зможуть.
— Якщо за 48 годин не злити воду, будинок замерзає. Повністю замерзає і вся система. Потім її можливо буде відновити за декілька років, тому що потрібно буде заново міняти повністю всю систему, — стверджує голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко.
У найгіршій ситуації умовний план Б не допоможе.
— Підготувати величезне місто до вкрай складної зими й блекауту за короткий проміжок неможливо. А потрібно зрозуміти, що всі ці процеси повинні були відбуватись в Україні, і в Києві конкретно, починаючи з 2014 року.
Столична влада запевняє: у Києві з початку вторгнення розроблена і діє власна програма стійкості на випадок повного або часткового блекауту.
Ми фактично такі режими вже залучали. Ми перебували в стані часткового або територіального блекауту. І це вже не просто теоретичні речі, вони відпрацьовані на практиці, — каже заступник голови КМДА Петро Пантелеєв.
Головна надія на когенераційні установки, які одночасно виробляють тепло й електроенергію. Взимку в столиці планують запустити шість таких своєрідних міні-ТЕЦ. Ще одну запустять пізніше, кажуть у КМДА.
— Це обладнання, яке забезпечує фактичне резервне живлення критичної інфраструктури міста. Вони будуються одразу на захисті другого рівня та відіграватимуть значну роль в питаннях життєстійкості міста.
Також у Києві є півсотні мобільних котелень, а стаціонарних, оснащених генераторами, загалом 260. Звісно, повністю забезпечити багатомільйонне місто альтернативною електрикою і теплом неможливо. Тому насамперед увага до критичної інфраструктури, лікарень, соцзакладів та облаштування понад тисячі пунктів незламності.
Нещодавно всі ТЕЦ Центренерго припинили свою роботу внаслідок ударів. Коли вдасться відновити їхню роботу, ми розповідали раніше.
Головне фото: Depositphotos
Більше відео? Ексклюзиви, інтерв’ю, смішні шортси і не лише – зазирай на Youtube Вікон. З нами затишно!