У селі Гроза Харківської області відбулися перші поховання. Через ракетний удар по місцевому кафе загинули 52 людини. На місцевому цвинтарі вже готують могили для наступних церемоній. Люди досі не можуть оговтатися від атаки росіян, яка сталася 5 жовтня.
У будинку військовослужбовця Андрія Козиря, якого поминали у селі Гроза, тепер ніхто не живе. Вся його родина загинула. Андрій дістав смертельне поранення у шию вже на третій день свого перебування на фронті.
Спочатку військовослужбовця поховали на Дніпропетровщині, оскільки на той момент село Гроза було під російською окупацією. Потім рідні вирішили перепоховати Андрія на батьківщині. В день, коли чоловіка поминали у рідному селі, у кафе влучила ракета, внаслідок чого загинуло півсела.
Невістка Андрія Козиря була волонтером і постійно здавала кров для військовослужбовців. Дівчина мріяла навчати дітей музичного мистецтва.
Внаслідок жахливого теракту майже кожна родина в Грозі втратила своїх близьких. Саме село доволі невелике, і після деокупації тут залишилося близько сотні людей.
В Ольги у той страшний день загинули дві невістки, а рідний брат зараз у реанімації у Харкові. У жінки троє маленьких онуків, які на момент обстрілу села були на подвір’ї, але встигли вчасно сховатися.
Валерій під час ракетного удару по селу Гроза втратив доньку, зятя, сватів і багато близьких людей, які зібралися в кафе, щоб пом’янути свого односельця. Сам Валерій залишився вдома, адже працює охоронцем у нічні зміни. Тепер він має опікуватися трьома онуками, які стали сиротами.
Онук Валерія, Дмитро, згадує той страшний день. Його сестра зателефонувала йому та розказала про трагедію в кафе. Їхній батько загинув на місці, а мати зазнала тяжких поранень, ще якийсь час була жива і до останнього просила витягти її з-під завалів.
Бабуся і дідусь Дмитра також загинули. У Дмитра дві сестри. Дарина, найстарша, планує взяти опіку над молодшими, коли їй виповниться 18 років.
Пані Тетяна, яка живе неподалік, стала свідком трагедії. Вона родом з Ківшарівки. Але навесні цього року окупанти зруйнували її квартиру. Через це жінка була змушена переїхати до доньки, яка, на жаль, загинула під час ракетного удару разом зі своїм чоловіком і свахою. Їхні тіла досі не ідентифіковано. Нині у Тетяни залишилося двоє онуків 15 і 22 років.
Після страшної трагедії у Грозі до села почали приїжджати небайдужі люди, аби хоч якось допомогти постраждалим і сиротам. У багатьох будинках втратили життя двоє, троє, а інколи навіть десятеро людей. Є такі хати, куди вже ніхто ніколи не повернеться.
У селі вже відбулися перші поховання, зокрема, одного подружжя. Інші тіла, які вдалося ідентифікувати, скоро передадуть родичам. На місцевому цвинтарі вже підготували понад півсотні могил для поховань.
Авторка сюжету: Катерина Космарова
Читай розповіді тих, хто вцілів після обстрілу селища Гроза на Харківщині.
А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.