Помер Леонід Кравчук. Чим відзначився перший президент України

Сьогодні, 10 травня 2002 року, помер перший Президент України Леонід Кравчук.

Про це повідомив офіційний Telegram-канал UkraineNOW та уповноважений президента України з прав дитини Микола Кулеба.

Відомо, що Леонід Кравчук мав проблеми зі здоров’ям. 29 червня 2021 року він пропустив урочисте засідання Верховної Ради з нагоди Дня Конституції через операцію.

Пізніше стало відомо, що він переніс операцію на відкритому серці. Він був у реанімації, підключений до апарату штучної вентиляції легенів.

На урочистому засіданні Верховної Ради з нагоди Дня незалежності у 2021 році президент Володимир Зеленський побажав Леоніду Кравчуку одужання та міцного здоров’я.

Чим відзначився Леонід Кравчук

Кравчук був головою Верховної Ради України у 1990-1991 роках, народним депутатом України у 1990-1991 та 1994–2006 роках, отримав звання Герой України у 2001 році.

Леонід Макарович Кравчук став першим президентом незалежної України у 1991 році. Пробув на цій посаді один термін, але з політики не пішов. У 2001 році очолив роботу благодійної Всеукраїнської організації Місія “Україна — Відома”.

Звідки родом Кравчук

Він народився у селі Великий Житин, тоді ще Волинське воєводство Польської Республіки, нині Рівненська область. 

Спочатку здобував освіту за спеціальністю Бухгалтерський облік в Рівненському кооперативному економіко-правовому технікумі в період з 1951 по 1953. Згодом закінчив Київський державний університет, отримав спеціальність викладача суспільних наук (1958) та Академію суспільних наук при ЦК КПРС (1970). Кандидат економічних наук.

Політична діяльність Леоніда Кравчука

Коли 1991 року Леонід Кравчук вирішив балотувався на посаду президента як безпартійний, його підтримали як активісти забороненої на той час компартії, так і частина націонал-демократів, які рекламували голову Верховної Ради як “батька незалежності”. 

Опонентом Кравчука на виборах був В’ячеслав Чорновіл, проте Леонід Макарович переміг уже в першому турі, Чорновіл зібрав 23,27% голосів.

• 3 вересня 1993 року підписав Масандрівські угоди, які стосувалися подальшої долі розміщених на території України ЧФ та ядерної зброї. Після того погодився на дострокові вибори глави держави (призначені на липень 1994). У першому турі набрав найбільшу кількість голосів серед інших кандидатів, але в другому програв Леоніду Кучмі.
• Обраний народним депутатом у 1994 р. — на довиборах у Теребовлянському мажоритарному окрузі на Тернопільщині. 
• У 1998 році, залишаючись безпартійним, очолив виборчий список Соціал-демократичної партії України (об’єднаної). Напередодні голосування вступив до СДПУ(о) і привів її до Верховної Ради.
• З жовтня 1998 року член Політбюро і Політради СДПУ(о). У 2002–2006 році очолював фракцію СДПУ(о) у Верховній Раді України.
• З 1999 року — співголова Всеукраїнського об’єднання демократичних сил Злагода.
• У 2006 році очолив список опозиційного блоку Не так. Але за підсумками виборів той не подолав 3-відсотковий бар’єр.

Читай також інтерв’ю секретаря РНБО Олексія Данилова про гарантії безпеки для України та того, хто насправді зруйнував сучасну Росію.