Боротьба з окупантом не лише на полі бою, а й на культурному фронті. Жахливою ціною повномасштабна російська війна в Україні нарешті відлучає нас від усього російського.
У регіонах масово зносять комуністичні пам’ятники, перейменовують вулиці, названі на честь росіян, які до наших міст не мали жодного стосунку. Українці нарешті починають слухати українську музику, а не “з-за поребрика”.
Рівень нашого патріотизму нині як ніколи високий, і ми зобов’язані його зберегти.
Тепер українці показують Путіну, що таке справжня декомунізація. У містах та селах позбуваються нав’язаних Союзом героїв та символів. Радянські постаменти зносять у Харкові, Чернівцях, Тернополі, Одесі. У Рівному всі гармати й танки на місцевому Пагорбі слави обіцяють розвернути дулом на Москву.
У столиці на восьмий рік війни з обеліска на площі Перемоги нарешті демонтували зображення Леніна. Трохи далі, на Шулявці, зі стели з містами-героями активісти прибрали згадки про Москву та Ленінград.
Тепер тут справжні українські міста-герої: Маріуполь, Буча, Ірпінь, Охтирка.
Остаточний кінець відносинам з країною, яка щодня знищує нас, поклав демонтаж пам’ятника під Аркою Дружби народів, який колись знаменував возз’єднання України з Росією. Така доля чекає ще 60 пам’ятників та меморіальних дощок, пов’язаних з Росією та колишнім Союзом. І це лише в Києві!
Була культурна окупація, яка на сьогодні не завершилася і від якої Київ має позбавитися, — говорить заступник міського голови Києва Володимир Бондаренко.
Протягом довгих століть Росія намагалась придушити українську культуру, щоб підкорити незламний народ. Однак щоразу все йшло не за її планом.
Тепер окрім знищення російських окупантів на нашій землі, настав час заодно позбутись топонімів, що пов’язані з країною-агресором. Читай, чи варто зробити дерусифікацію пам’яток культури в Україні.