В Україні створять базу ДНК людей: чому це важливо саме зараз та як допоможе під час війни

В Україні створять єдиний державний реєстр геномної інформації громадян. За відповідний законопроект проголосувала Верховна Рада.

Читай, що це означає, навіщо потрібна геномна база даних та хто підлягатиме обов’язковій реєстрації своєї ДНК-інформації.

Навіщо потрібна державна база ДНК

Заступник міністра внутрішніх справ Ігор Бондаренко розповідає, що закон Про державну реєстрацію геномної інформації людини важливий для правоохоронної системи та сфери експертно-криміналістичної діяльності.

Адже наразі аналіз ДНК — чи не найефективніший метод встановлення причетності особи до скоєння злочину.

Тому така база даних пришвидшить та спростить:

• ідентифікацію осіб, які вчинили кримінальні правопорушення;
• пошук зниклих безвісти;
• упізнання трупів людей, їх останків чи частин тіл;
• ідентифікацію осіб, які через стан здоров’я, вік або психічні особливості не можуть самостійно надати інформацію про себе.

Якщо особа вчиняє насильницький злочин, наприклад, зґвалтування, то після вироку суду або на етапі досудового розслідування у неї відбирається зразок ДНК і вноситься в базу.

Якщо ця особа вчиняє повторне правопорушення і буде збіг даних, це допоможе прискорити розкриття злочинів, — зазначив міністр внутрішніх справ України Денис Монастирський у коментарі для Радіо Свобода.

Кого вноситимуть у геномний реєстр 

До бази ДНК обов’язково вноситимуть біологічні зразки:

• Осіб, яким повідомлено про підозру або які засуджені за скоєння тяжких злочинів проти життя, здоров’я, волі, честі, гідності, статевої свободи інших людей, а також власності, громадської та національної безпеки.
• Вилучені під час проведення слідчих дій з місця кримінального правопорушення та неідентифіковані.
• Невпізнаних трупів, останків та частин тіла людей, справи про загибель яких розслідують.
• Зниклих безвісти осіб.

Також до реєстру можуть вносити геномну інформацію родичів зниклих безвісти та військовослужбовців за їхньою згодою. Біологічний матеріал армійців допоможе ідентифікувати їх у разі загибелі або зникнення безвісти.

Зареєструватись можна буде й добровільно.

Чому це важливо саме зараз

Як пояснює Бондаренко, зараз Експертна служба МВС розслідує воєнні злочини російських військових в Україні та проводить молекулярно-генетичні дослідження.

За час повномасштабного вторгнення фахівці призначили понад шість тисяч експертиз щодо встановлення осіб, з яких близько 40% уже проведені.

Саме тому зараз надзвичайно актуальним є створення інструменту для накопичення та систематизації цієї інформації, надання їй правового статусу для використання як доказової бази у процесі доведення злочинів рашистів проти України, — вважає Бондаренко.

Наразі в базі вже налічується близько 45 тисяч ДНК-профілів.

Читати на тему

Беззаперечний воєнний злочин! Amnesty International оприлюднила нові докази авіаудару РФ по драмтеатру в Маріуполі

Дізнайся, які нові докази оприлюднила Amnesty International щодо російського авіаудару по драмтеатру в Маріуполі.

А як же чутливі персональні дані?

У законі зазначено, що оброблення геномної інформації проводиться за допомогою АІПС (автоматизованої інформаці́йно-пошукової системи), що виключає можливість її втрати, пошкодження, перекручення та несанкціонованого доступу до неї.

Це означає, що сама процедура внесення даних до реєстру унеможливлює їх підміну. А інформація зберігається у вигляді закодованих та знеособлених відомостей про генетичні ознаки людини.

До бази ДНК матимуть доступ:

• керівники прокуратур та органів досудового розслідування;
• прокурори;
• слідчі;
• дізнавачі;
• уповноважені особи оперативних підрозділів;
• Інтерпол в Україні;
• деякі органи іноземних держав;
• фізичні особи, які добровільно внесли свої генетичні ознаки до бази даних. Вони можуть отримати інформацію виключно стосовно себе.

Терміни зберігання інформації варіюються залежно від конкретного випадку. Наприклад, геномна інформація злочинців зберігатиметься в базі до моменту закриття кримінального провадження, звільнення особи від кримінальної відповідальності або в разі її виправдання, але не більш як п’ять років з моменту реєстрації ДНК.

А ось інформація про генетичний код людей, які добровільно погодились на внесення своїх даних у реєстр, зберігатиметься протягом строку, вказаного в заяві особи.

Нині закон має підписати президент України Володимир Зеленський. Закон набере чинності через один рік з дня його опублікування, тобто в липні 2023 року.

Де ще є таке у світі

Розробники закону використали досвід іноземних колег, адже за аналогічним принципом ведуться бази даних ДНК в США, Великій Британії, Польщі, Німеччині, Італії, Іспанії, Франції тощо.

Європейська Рада ще в лютому 1992 року випустила необов’язкову рекомендацію щодо використання ДНК для розслідування кримінальних справ. Тож нині 22 країни ЄС мають геномні бази.

А загалом у світі 70 країн реєструють біологічні дані своїх громадян, причому найбільші бази існують у Китаї, США та Великій Британії.

Використання бази ДНК також допомагатиме розслідувати сексуальні злочини росіян в Україні. Це дасть змогу притягнути всіх причетних до відповідальності перед міжнародним судом.

Читай, скільки ООН нарахувала злочинів насильницького характеру росіян в Україні.

А ще у Вікон є свій Telegram-канал. Підписуйся, аби не пропустити найцікавіше!