Лавандовий раф — не злочин під час війни: чому не можна ігнорувати відпочинок та як позбутись почуття провини

Мемна фраза “про це не розкажуть у київських барах” вже стала синонімом безтурботного життя в тилу. У соцмережах про це розгортаються цілі дискусії, а під роздачу потрапляють усі, хто дозволяє собі навіть маленькі приємнощі під час війни.

Мовляв, як можна спокійно пити лавандовий лате, коли навколо стільки лиха. Та чи стане його менше, якщо ми заборонимо собі відпочивати й відкладемо усе приємне аж до перемоги?

Ми вирішили розпитати про це у представниці благодійного фонду Голоси дітей Яни Віхляєвої з психологічного погляду. І з’ясували, де шукати баланс між мораллю і потребою у відпочинку, та чому суворі самообмеження шкодять не тільки самій людині, а і її оточенню.

Чи потрібно дозволяти собі відпочинок під час війни

Проживання воєнного досвіду вимагає більше моральних сил, ніж стабільне мирне життя. Для цього необхідно регулярно поновлювати власні ресурси, тобто дбати про фізичний та моральний відпочинок.

Утім часто питання відпочинку перетворюється на особистісний конфлікт: як я можу собі це дозволити, коли навколо стільки лиха? Багато хто відчуває провину за те, що має в таких умовах можливості, які недоступні іншим через війну. Це так званий синдром вцілілого, — каже психологиня фонду Яна Віхляєва.

Психологиня пояснює, що у цьому питанні важливо правильно розставити акценти, розділити причини й наслідки.

— Це означає, що ми відпочиваємо не через те, що у когось сталася біда, а тому, що у нас є ця потреба і можливість, скориставшись якою ми можемо почуватися краще, — коментує Яна. Та додає, що тільки відновлюючись ми матимемо ресурс допомагати собі й близьким надалі.

Психологиня каже, що часто своїм клієнтам наводить аналогію з банківською картою, яка має обмежений кредитний ліміт: так само і баланс людського ресурсу у певний момент обов’язково потребує поповнення.

Фото: Unsplash

Це напряму впливає на нашу продуктивність і можливості надалі докладатися до наближення перемоги, адже виснаженими ми гірше виконуємо роботу, погано почуваємося фізично та втрачаємо можливість підтримувати інших.

Особливо це актуально для людей професій, які допомагають: наприклад психологів, соціальних працівників, вчителів, медиків чи волонтерів. Їхня психологічна втома може сильно позначатися і на інших людях, які потребують їхньої допомоги.

Вона акцентує також на тому, наскільки важливим є відпочинок для батьків, дідусів та бабусь. Їх стан дуже впливає на дітей, які переймають модель поведінки дорослих, і так само починають відчувати пригнічення чи виснаження. Особливо це актуально зараз, коли більшість часу школярі проводять вдома через онлайн-навчання.

Якщо ж батьки не ставлять у пріоритет свій психологічний стан, дитина залишається без підтримки дорослого та без прикладу стабільної моделі поведінки.

— Саме тому психологи нашого фонду працюють не тільки з дітьми, а й з їхніми батьками: навчають психологічних технік, вчать працювати з емоціями, стабілізувати себе і відновлювати ресурс. Це напряму впливає і на дітей, — розповідає психологиня.

Фото: Unsplash

Яким має бути відпочинок

У кожного свої джерела психологічного відновлення: комусь цінне спілкування з друзями, хтось потребує тиші наодинці, хтось вибере активне проведення часу, а інші матимуть потребу у спокої і розслабленні. Важливо знайти власні ресурсні активності, які допоможуть підзаряджати внутрішні батарейки.

Психологиня пояснює, що навіть якщо можливості піти у відпустку немає, відновитися можна і вдома, не витрачаючи багато часу і коштів. Можна почитати книгу, полежати у ванній чи зробити прогулянку новим для себе районом міста.

Варіанти можуть бути різними, але ключове — що це час тільки для себе. Такі активності варто планувати наперед, тобто складаючи графік робочих справ на тиждень, відразу внеси у календар час, коли будеш дивитися серіал чи гуляти в парку. Це допоможе легше вирішувати поточні справи.

— Звичайно, будь-який відпочинок зараз має бути з вдячністю та повагою до тих, хто нас захищає, та з емпатією до тих, хто переживає важкий досвід. Тут я маю на увазі особисті кордони інших людей, для яких зараз може бути тригером гучна музика чи голосне святкування.

Маємо пам’ятати, що там, де закінчуються наші кордони, починаються кордони іншої людини.

Це працює і у зворотний бік. Тобто, коли відпочинок інших тригерить нас і нам хочеться лишити під чиєюсь світлиною з пляжу в’їдливий коментар, можна замислитися: а як це впливає на моє життя?

Фото: Unsplash

Йдеться про розмежування причин і наслідків, тобто усвідомлення того, що мені погано через обставини, які склалися (війна, розлука, втрата дому, близької людини тощо), а не через те, що в іншої людини зараз є можливість відпочити. Зрештою, ми не завжди знаємо про досвід, який стоїть за тією чи іншою світлиною у соцмережах.

Читати на тему

“Подорожують, доки ми під обстрілом”: психологиня розповіла, чому українці засуджують одне одного

Що таке баланс життя і війни? Що радять психологи, щоб триматися під час війни та не засуджувати інших? Читай у нашому матеріалі.

Як не нашкодити

Відпочинок має відновлювати, а не руйнувати. Тому уважно слід ставитися до деструктивних способів розслабитися, або ж до уникаючої поведінки, як от зловживання алкоголем, солодощами чи “залипання” у комп’ютерних іграх.

Психологиня пояснює, що для цього варто дослідити першопричину такого вибору:

Тобто зрозуміти: я це роблю, бо мені подобається і я отримую кайф від цього шоколаду чи комп’ютерної гри, чи я так уникаю реальності і пригнічую свої погані думки.

Треба чесно відповісти собі: це дійсно відпочинок чи просто спосіб обманути себе, що таким чином я відновлююся. Адже часом людина може не дозволяти собі вийти на прогулянку чи на каву через почуття провини. І натомість вибирає вимушену ізоляцію вдома, заїдаючи стрес солодким чи запиваючи його алкоголем.

Що робити з почуттям провини

Деяких людей не полишає відчуття недоречності переживання позитивних емоцій навіть у відпустці. Хтось порівнює свій досвід із ситуаціями інших людей, які потрапили в гірші обставини і почувається так, ніби вони не гідні мати відпочинок. Яна Віхляєва говорить, що такі думки періодично чує від клієнтів, які приходять на терапію.

Психологиня пояснює, що помічною у цьому випадку є концепція “тут і зараз”. Йдеться про необхідність усвідомити, що за таких непередбачуваних обставин як війна, нам варто не відкладати життя на потім, а користуватися тими можливостями, які наразі доступні.

Так само не варто знецінювати свій досвід, адже всі ми зараз переживаємо колективну травму війни незалежно від такого, наскільки близько ми бачили її на власні очі.

Тривала заборона на відпочинок може помітно позначитися як на фізичному, так і на ментальному здоров’ї, — говорить психологиня.

Вона відзначає, що з практики помічає у таких клієнтів ознаки апатії та депресивного стану. Це, наприклад, дружини військових, які зараз самотужки виховують дітей, але не завжди можуть дозволити собі відпочинок, усвідомлюючи, що чоловікові на війні зараз ще важче.

Фото: Unsplash

У таких випадках я намагаюся повернути жінку до думки, що насправді вона зараз робить дуже важливу справу, вона продовжує бути мамою, яка виховує дитину у складних умовах під час війни.

Перелік того, що ми не зробили, завжди буде більшим. Але варто фокусуватися на наших здобутках і усвідомленні, що насправді ми робимо велику справу, коли підтримуємо наших дітей, близьких, друзів, коли виконуємо нашу роботу, робимо донати, допомагаючи армії.

Для всього цього потрібен внутрішній ресурс. Коли ж ми відкладаємо відпочинок до перемоги, ми тільки посилюємо відчуття невизначеності, адже ми не можемо спрогнозувати, коли це станеться.

Крім того, відновлення і відбудова потребуватиме так само багато енергії, тому варто за можливості накопичувати ресурс, аби бути готовим до довгої дистанції. Так само треба розуміти, що це нормально, коли навіть у важкі часи ми маємо якісь успіхи, здобутки, нові навички.

Але у цей час також важливо не забувати про відпочинок, адже хороший новий досвід не дорівнює якісному відновленню чи перезавантаженню.

Авторка — Олена Високолян

Раніше ми розповідали, як не відчувати постійне відчуття провини під час війни.

А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.
Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.