Стоять на блокпосту і заробляють гроші на ЗСУ: історія маленьких хлопчиків із Харківщини вражає усіх

Зранку до вечора, як на роботу — вже майже п’ять місяців десятирічний Максим і 12-річний Андрій щодня виходять на свій блокпост у невеликому селі на Харківщині.

Тут, за кількадесят кілометрів від лінії фронту, вони зустрічають та проводжають військові автівки, віддають честь і бажають перемоги армійцям.

Все починалось з того, що хлопці просто вирішили вийти на дорогу, аби підтримувати військовослужбовців, які проїжджають повз.

Пізніше обладнати блокпост та озброїтися допоміг переселенець із Харкова Вадим. Чоловік виготовив усе необхідне — зенітну установку, щоб збивати гелікоптери та літаки, а також снайперки для хлопців.

Тепер їх уже добре знають на цій ділянці дороги, а військові часто зупиняються біля дітей, щоб подякувати, сфотографуватись та залишити трохи солодощів маленьким захисникам.

Військовослужбовці діляться, що їм приємно бачити, як діти прагнуть допомогти.

Дуже приємно, що у нас підростає така молодь, на яку ми можемо залишити після себе цю країну.

Читати на тему

Behind Blue Eyes: український проект дитячої воєнної фотодокументалістики та чому він важливий

Проект Behind Blue Eyes: історія дітей, які пережили війну.

Батьки Андрія теж служать у ЗСУ, а його відправили з Харкова до бабусі у село, щоб вона відгодувала малого та допомогла оговтатись після пережитого.

Блокпост — наче психологічна реабілітація. Бо хлопець відчуває себе потрібним, і — долає сум за батьками.

Те, що починалося як дитяча гра — переросло у волонтерство. Дітям уже вдалося зібрати кілька тисяч гривень, які вони з батьками передають на потреби ЗСУ.

А поки діти намагаються боронити свою країну, як можуть, їх батьки продовжують нести службу у лавах ЗСУ. Читай історію артилерійської розвідниці Любові, яка мріє після перемоги обійняти свою дитину.

А ще у Вікон є свій Telegram-канал. Підписуйся, аби не пропустити найцікавіше!