Українська армія, що боронить нашу землю вже 115 днів, довела усьому світу свою могутність та міць. Не повертається язик у жодного із державних діячів сучасності не погодитися з тим, що ЗСУ підпадають під європейські стандарти армії. Та чи не перевершили ми ці стандарти ще 24 лютого?
Про це розповість філософ Володимир Єрмоленко: що нового Україна може принести ЄС та чому Україна завжди була частиною Європи?
За словами Єрмоленка, не закрадається і думки про те, що Україна може десь “недотягувати” до стандартів країн-членів ЄС.
Україна — безсумнівно, Європа. І була нею більшу частину своєї історії. Але не варто забувати, що існують різні частини Європи, і Україна готова не лише брати щось від Європейського континенту, а й віддавати.
Пояснює Володимир Єрмоленко таку позицію досить просто: він нагадав, що ще п’ять-десять років тому українське суспільство було твердо переконане — все хороше йде лише з Європи, і ми повинні переймати весь європейський досвід для себе. Але чи справді це так?
— Уже зараз українці починають розуміти: ні, не все в Європі таке чудове та новомодне. Європейська спільнота — це не Ельдорадо.
Каталізатором послугувала та ж війна: вимушені біженці з України зіткнулися із низкою складнощів за кордоном. Виявляється, там не існує мобільного банкінгу чи додатку з особистими документами та іншою інформацією про громадянина.
То чому ж може навчити Україна країни Європи?
Як зазначає Єрмоленко, Європа будується на двох концептах: етиці воїна та етиці буржуа. Перша концепція переважала на початкових стадіях розвитку Європи, а з XVII століття концепція змінилася на етику буржуа.
Етика буржуа — це бачення світу через призму обміну товарів, послуг, ідей. Це хороша концепція, яка продукує зріле та мирне суспільство. Проте існує одне “але”: за таких умов суспільство не може дати гідну відсіч злу.
Так відбувається і зараз із Росією.
— Водночас, етика воїна вчить суспільство жити не лише за правилами торгів, а й за правилами поля битви. Саме таку концепцію зараз демонструють українці.
Україна повертає Європу до її коріння, до джерел лицарства та античної етики.
Чи можливе гармонійне співіснування різних концепцій?
На думку експерта, таке співіснування цілком можливе. Адже здорове суспільство не може жити, керуючись виключно однією чи іншою концепцією: вважаючи кожного зустрічного за ворога, ти теж далеко не заїдеш.
Здорове суспільство будується на балансі між етикою воїна та етикою буржуа. Частина європейських країн уже перейняла поведінку, яку диктує етика воїна. Нам же, своєю чергою, варто переймати поведінковий набір етики буржуа.
Поряд із тим, є країни, які досі не можуть прийняти Україну до європейської сім’ї. Володимир Єрмоленко пояснює це декількома причинами.
Перше — це історична складова. Нідерланди, до прикладу, не пережили гніту Радянського Союзу, на відміну від Польщі чи країн Балтії.
Друге — різниця поглядів на життя: нідерландці звикли використовувати можливості життя лімітовано, в той час, як Східна Європа звикла не відмовляти собі ні в чому.
— Наша головна мета — шукати не причини такої поведінки, а шляхи переконати такі країни на свою користь.
Велика місія України — оживити європейські цінності, бо зараз ми бачимо, що Європа втомилася від власних постулатів, які диктувала.
А як це зробити?
Ні, не існує додаткових вимог, за якими Україна має доводити Європі необхідність актуалізувати цінності воїна. Насправді, Україна уже багато що зробила для того, щоб дати хороший приклад іншим країнам Європейського континенту.
Важливо показувати глобальну роль України. Бо без нашого продовольства, енергетичності, безпеки — світ не буде повноцінним.
Самим же українцям Єрмоленко радить зануритися у власне коріння та нарешті позбутися комплексу меншовартості, яке так довго нав’язувала Росія у різних своїх подобах.
А ще, розвивати свої сильні сторони.
Україна може навчити Європу уникати конфлікту між традицією і модерністю, консерватизмом та лібералізмом.
А що допоможе краще розібратися зі своїм минулим, як не книги з історії? Ми зібрали найкращі та найцікавіші книги з історії України спеціально для тебе — шукай у матеріалі.
А ще у нас є Telegram-канал Вікна! Підписуйся, аби читати новини стало ще зручніше!