На Прикарпатті мати пілота Степана Тарабалки, який навесні загинув під час повітряних боїв із ворогом над Житомиром, відкрила реабілітаційний центр для військових.
Жінка створила його на знак пам’яті про загиблого сина. Щоб підтримувати і дбати про військових, Наталія Тарабалка об’єднала небайдужих, які частково відремонтували приміщення закинутої лікарні. Нині тут уже працює оздоровчий центр.
Василь — один із перших відвідувачів реабілітаційного центру. Бити росіян добровольцем пішов у перші дні великої війни. Спочатку гнав ворога з Київщини, потім вибивав з Донеччини. Носіння важкої захисної амуніції та зброї загострили хворобу спини. Тому нині він тут.
Сама атмосфера дає хлопцям і фізичну реабілітацію, і психологічну. Заспокоєння, щоб могли трішки відпочити від того, що бачили, — розповідає військовий ЗСУ Василь.
Іван — реабілітолог. Показує армійцям відновлювальні вправи.
— Спина складається з хребців, і вона стискається. А після цих вправ вона максимально розвантажується. Їх можна робити будь-кому, і вони завжди дають полегшення, — говорить реабілітолог Іван Захарків.
Нині в центрі відновлюються 12 військовослужбовців.
Можливо, хтось теж відкриє центр за нашим прикладом. В нас не дуже є можливість, але є бажання. Хлопцям надзвичайно потрібна увага, — розповідає засновниця оздоровчого центру Тепло крилатої душі Наталія Тарабалка.
— Зараз набираємо військовослужбовців після поранень, з якими будемо займатися розробкою суглобів, приводити в тонус атрофовані м’язи, а також займатися лікуванням спин, — каже реабілітолог Віталій Надурак.
До команди реабілітологів долучилися і фахівці-переселенці. Наталія — лікарка-масажистка з Дніпропетровщини. На Прикарпаття виїхала з-під обстрілів. Вдома мала приватну практику. Тож змогла вивезти масажні столи, які нині стали у пригоді.
— Центр дуже потрібний, бо треба робити все, щоб наші захисники, повернувшись після перемоги, могли оздоровитися і прийти в мирне життя здоровими, з настроєм і бажанням жити, — говорить лікарка-масажистка Наталія Нікітчик.
В оздоровчому центрі лікують не тільки тіло, а й душу. Майже в кожного бійця, кажуть медики, спостерігаються і психологічні проблеми.
Якщо є ПТСР, то потрібно лікувати і не чекати. Якщо чекати кінця війни, то людину заганяють у ще більшу травму, і тоді може дійти до психіатрії, — каже психологиня Романна Білинська.
Нині в центрі працюють близько 50 профільних спеціалістів, яким допомагають волонтери. Окрім лікувальних кабінетів, невдовзі тут планують облаштувати волейбольне і футбольне поле та навіть побудувати басейн.
На реабілітацію прийматимуть не лише армійців та їхні сім’ї, а й переселенців, які під час війни втратили рідних.
Раніше ми розповідали, як іпотерапія допомагає дітям пережити жахи війни.
А ще у Вікон є свій Telegram-канал. Підписуйся, аби не пропустити найцікавіше!