Місяць поневіряння під обстрілами в підвалах та монастирських келіях — як вчителька з Чернігова врятувала 30 дітей-сиріт

30 дітей-сиріт, які майже місяць ховалися від обстрілів у Чернігові, нині оговтуються від пережитого на Прикарпатті. Уже третій місяць їхня вихователька Наталія Песоцька — єдина опікунка.

Жінка з малечею майже місяць прожила в підвалі притулку, переховувала дітей у монастирських келіях. А потім під обстрілами їх евакуювали на захід.

Наталія Іванівна зі зруйнованого Чернігова вивезла двох рідних дітей: старшу Вероніку та молодшого Іванка. Але тепер усі 30 для неї стали найріднішими.

Мужність цих дітей вражала та часто підтримувала, зізнається Наталя. Вони, як маленькі солдатики, слухалися наказів та швидко їх виконували. Разом вчилися виживати, одне одного підтримували та разом молилися.

Вони жили в підвалі свого центру, поки його не зруйнували — туди двічі влучив снаряд. 

Буквально 20 хвилин, як ми поїли, спустилися у підвал і втрапив снаряд. Ми вчасно встигли заховатись. Якби ми там були, то я не думаю, що хтось би залишився живий, — розповідає пані Наталія.

Читати на тему

Батьки не повинні хоронити своїх малят! Ведучі СТБ поділилися хвилюваннями до Дня невинних дітей — жертв агресії

Ведучі телеканалу СТБ поділилися своїми хвилюваннями та думками щодо невинних постраждалих дітей.

Останнім прихистком дітей у Чернігові були церковні стіни. У монастирі переховувалось кілька сотень городян. Сиротам виділили 30-метрову келію без туалету. У їдальню, коли було з чого готувати, малеча бігала під обстрілами.

Тиша, спокій і турбота — те, чим сиріт зустріло Прикарпаття. Але досі, коли вони граються, то уявляють, наче стріляють із кулеметів. Вони мріють повернутись додому.

Але їхати поки нікуди — немає частини даху, повністю вибиті вікна та вщент зруйнована їдальня.

Внаслідок повномасштабної війни багато людей втратили не лише свій дім, а й найрідніших. Діти залишилися сиротами, а батьки втратили дітей. Читай, як опікун чотирьох дітей В’ячеслав Ялов забезпечує родину.