Бойова медикиня, яка вже встигла побувати на посту командира роти. Молодій дівчині з 32 бригади, яка зараз тримає оборону на Куп’янському напрямку, довелося за рік служби пройти всяке.
Але підтримка побратимів і віра в те, що одного дня обов’язково настане мирний світанок, додає сил.
Альона Кириченко вже рік служить бойовим медиком 32 бригаді. До цього працювала у Полтаві на швидкій.
Розповідає, що її тато пішов у перший день повномасштабної війни на службу. Друзі, брати — усі служать.
По розмовах зрозуміла, що не вистачає медиків з освітою. То чому сидіти й не піти? Я можу теж зробити свій внесок.
Ще до першого бойового виходу отримала псевдо Ангел, бо була завжди поряд на полігоні, допомагала з документами.
Але справжній авторитет завоювала, коли виносила на собі перших поранених під час евакуації.
Коли кулі свистять над головою, то не такий вже й важкий той поранений.
Коли командир роти потрапив до шпиталю, довелося виконувати і його обов’язки. Подзвонив начальник штабу та сказав, що тепер вона командир роти. І хлопці не підводили ще свого нового командира.
Після служби Альона хоче повернутися до мирного життя. Має плани. Мріє про дітей, сім’ю та повернення до роботи на швидкій.
Та все ж таки у підрозділах і досі не вистачає медиків. Читай, що розповіла фельдшерка та депутатка про потреби війська та адаптацію ветеранів.
Більше відео? Ексклюзиви, інтерв’ю, смішні шортси і не лише – зазирай на Youtube Вікон. З нами затишно!