Вони пішли захищати сім’ю та країну добровольцями. Черкащанин Віталій Осадчий родичам навіть не сказав про це, бо оберігав їх. А Валерій Васін одразу повернувся з-за кордону — боронити Херсон, де залишалася його родина. Обидва не були професійними військовими, але обидва полягли за Україну і за те, щоб їхні діти не воювали. Віталій Осадчий Інна Осадча часто приходить до стели пам’яті у Черкасах. Каже, тепер тут її родина, бо ледь не на кожному фото — знайомий, сусід, однокласник, побратим чоловіка та її Віталій. У військкоматі тоді Віталія Осадчого не взяли, розповідає Інна, тож записався до тероборони. За весь час родина бачила його кілька разів. А в кінці квітня повідомив, що їде у відрядження, куди — не сказав. То була Попасна на Луганщині. Іще за кілька днів дзвінок братові підтвердив найстрашніші здогадки: Віталій Осадчий загинув 28 квітня торік поблизу Попасної. Як уже потім мені розповіли, він двоє діб виносив трьохсотих. Він спас трьох наших черкащан, важко, не важко — виносив усіх підряд. І як кажуть хлопці: ти уже втомився, досить. А він каже: зараз ще одного винесу і поміняємося. Пішов і їх накрило градами, — розповідає Інна. Нині про тата часто питає семирічний син, а мамі складно знайти слова, щоб відповісти. Читати на тему Пережив понад 20 операцій! Дивовижна історія військового Максима Гладченка та як йому допомогти Військовому Максиму потрібен біонічний протез руки. Читай його історію та як долучитися до допомоги. isvideotitle=1 Валерій Васін Олена з дітьми пережила окупацію. Коли почалася повномасштабна війна, жили в Херсоні. Вирватися звідти манівцями вдалося лише торік у квітні. Чоловік Валерій Васін у березні повернувся в Україну. Записався в морську піхоту. Тоді ж уже був на передовій. Загинув під Херсоном 12 жовтня. У день, коли Валерія ховали, він мав летіти до Великої Британії на навчання. Добре знав англійську, польську, мав юридичну освіту, розповідає Олена. Якраз коли це сталося, це був мінометний обстріл, і він все на себе прийняв, за ним вже виїхала машина, всі документи були оформлені. Хлопці сказали, ми не встигли на півгодини, — розповідає Олена. Разом із тілом чоловіка родина отримала і його телефон. У ньому знайшли відеовітання доні до дня народження 10 жовтня. Але відправити його тато не зміг. А вже за два дні Валерій загинув… На війні Валерій був командиром гранатометного відділення окремого батальйону морської піхоти. А в мирному житті — віцепрезидентом Федерації Кіокусінкай України, багаторазовий чемпіон і призер України, бронзовий призер Чемпіонату Європи. Працював тренером-викладачем і присвятив себе вихованню дітей. Родини обох захисників нині живуть пам’яттю про героїв, хочуть, щоб люди знали їхні імена. Хочеться перемоги. Хочеться, щоб це все скінчилось тільки перемогою, в нас іншого виходу немає, тому що Україна переможе, — каже Олена. Нагадаємо, раніше ми розповідали історію загиблого морпіха Теодора Осадчого зі слів мами героя. А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе. Теги: війна в Україні, українські військові, Черкаси Якщо побачили помилку, виділіть її, будь ласка, та натисніть Ctrl + Enter
Читати на тему Пережив понад 20 операцій! Дивовижна історія військового Максима Гладченка та як йому допомогти Військовому Максиму потрібен біонічний протез руки. Читай його історію та як долучитися до допомоги.