ЗСУ відступають лише у двох випадках: історія викладача, який пішов на фронт

Покинути все та піти на захист рідної країни — такий сценарій спіткав багатьох військових України з 24 лютого минулого року. Більшість добровольців взагалі ніколи не були дотичні до військової справи, та це не зупинило їхнього бажання визволяти українську землю.

Володимир Азарян — професор Криворізького університету. У перший день великої війни відклав викладацьку справу і вдягнув військову форму. Майже рік захищав Україну в гарячих точках на Півночі та Сході. Ні на мить не сумнівався, що Росія нападе, тому в грудні 2021 року склав усе необхідне для фронту.

На ранок 24 лютого 2022 року українські міста атакували ворожі ракети. А вже опівдні Володимир виїхав з Кривого Рогу і вступив у добровольчий батальйон.

Це був чоловічий вибір, — каже сам професор Володимир.

Спочатку військовий разом із добровольцями боронив Київську область. Згодом, коли всі окупанти були винищені, поїхав на Харківський напрямок. В Ізюмі був командиром зведеної саперної групи, працювали в районі лісу.

Він каже: їхнім завданням було розмінування території та вихід на тимчасово окуповані території. Доки ліс був замінований, контрнаступ українців був неможливим. 

Читати на тему

Наземні атаки йдуть в унісон із побудовою оборони: карта бойових дій в Україні 12 квітня в режимі онлайн

Генштаб ЗСУ попереджає про потенційно небезпечні напрямки та місця, де можуть точитись запеклі бої.

Володимир — не єдиний військовий у родині: тоді у складі 92-го підрозділу окремої механізованої бригади служила і його донька. Бачитися рідні люди не могли.

— Серце крається, це ж донька. Особливо, коли йшли бої за Харків та область, я дуже переживав за неї, — каже військовий.

Наукову роботу викладач не покинув і в окопі: разом із побратимами виготовляв різні прилади, які допомагали саперам. Проводили випробування своїх винаходів, думали групою, додавали необхідні речі — зрештою, це дало бажані результати попри те, що ворог швидко вчився реагувати на роботу ЗСУ.

Ворог — сильний, жорстокий, нахабний. По-перше, вони вміло користуються радіоперехопленням. А ще у росіян потужна аеророзвідка.

Потім Володимира Азаряна перекинули на Донецький напрямок. Під Соледаром саперна справа стала неактуальною, бо там точилися вуличні бої та вівся щільний обстріл. 

— Противник випускає по нас за добу стільки снарядів, скільки вся американська військова промисловість виробляє за місяць, — каже він.

Коли кажуть, що ЗСУ відступають, то це буває лише у двох випадках: або коли нічим стріляти, або коли нікому стріляти.

У Соледарі про себе нагадала давня травма ноги, тож зараз Володимир повернувся до викладацької справи. Та він все одно каже: від війни вже нікуди не втече, має ще багато справ.

Яка ситуація на фронті зараз та з яких напрямків наступає ворог, ми писали в нашому іншому матеріалі.

Підписуйся на наш Telegram та стеж за останніми новинами!