Іноземці дивуються, чому так багато українських рятувальників за час повномасштабного вторгнення загинули, були поранені, чому росіяни беруть їх у полон.
Тим часом рятувальники й далі сумлінно виконують свою роботу навіть під обстрілами та із загрозою повторної атаки. Розбирають завали, розміновують звільнені села.
Вони — герої без зброї, яким Росія додала не лише роботи, а так само переживань і страждань.
Сергій Білоус — рятувальник з Харківщини. З дитинства альпініст, а на роботі рятує там, куди не може дістатись техніка. Він чи не щодня в прямому сенсі ходить на краю прірви й життя його часто буквально підвішене на тросі.
Скільки всього врятував людей — Сергій не рахував. За героїзм його відзначили нагородою ДСНС За відвагу. Це почесно, каже, але головна нагорода попереду — наша перемога. Це буде найщасливіший день на землі.
А сапер Олексій Кожeм’яка вже 16 років керує піротехніками. Хороший сапер, каже, той, який боїться. Адже коли є страх, то фахівець себе контролює та діє обережно. А від цього подекуди залежить не тільки його життя, а й доля всієї групи.
Олексій має орден За мужність. Але скільки гектарів уже зачистив — годі й порахувати! Працює на якість та безпеку, а не на статистику.
На жаль, за час повномасштабної війни 49 українських рятувальників уже загинули, 172 — поранені, а шість — у російському полоні. Та це не зупиняє команду ДСНС ні на хвилину. Адже це фанати своєї справи в доброму розумінні.
Кожен день українських рятувальників ще до початку повномасштабної війни був сповнений небезпек та тяжких життєвих викликів. Але російське вторгнення значно додало клопоту цим безстрашним людям.
Читай, що розповів рятувальник ДСНС про роботу героїв без зброї під час війни.
А ще у Вікон є свій Telegram-канал. Підписуйся, аби не пропустити найцікавіше!