Його батьків росіяни вбили 14 березня: того дня окупанти випустили по Україні 27 дронів, один з-поміж них впав на домівки в селищі Подільське на Вінниччині. Ворожий Шахед ущент зруйнував будинок родини. Кілька годин рятувальники намагалися дістати з-під завалів усіх трьох членів сім’ї, та живим дістали тільки сина. Понад два місяці він був прикутий до ліжка, а тепер знову вчиться ходити, і чекає справедливого вироку для російських нелюдів, які знищили його життя. Віталій Остапенко памʼятає, що двигун від російського БПлА лежав у нього в ногах. Нині про життя у колись власноруч зведеному будинку його батьків нагадують лише кущі троянд, які любила мама Віталія. Відбудовувати хату чоловік не буде: каже, що не зможе жити там, де все втратив. Єдині близькі Віталія — бабуся та дідусь. Останній самотужки розбирав завали, де колись жили його діти та онук. — Коли пішли шукати, де діти, дочка ще була жива. Питала, де Віталік… — пригадує дід Віталія. Читати на тему Бажали смерті та писали, що “ми — один народ”. Що лишали після себе росіяни у зруйнованих школах Інколи це були побажання смерті, інколи — вибачення, а десь — що ми “один народ”. Навіщо це? Раніше ми розповідали тобі історію поліцейського, який дивом вижив в епіцентрі удару. Він пригадував: відчував смак і запах горілої землі. Більше відео? Ексклюзиви, інтерв’ю, смішні шортси і не лише – зазирай на Youtube Вікон. З нами затишно! Теги: війна в Україні, Вінниця, Життєві історії, Україна Якщо побачили помилку, виділіть її, будь ласка, та натисніть Ctrl + Enter
Читати на тему Бажали смерті та писали, що “ми — один народ”. Що лишали після себе росіяни у зруйнованих школах Інколи це були побажання смерті, інколи — вибачення, а десь — що ми “один народ”. Навіщо це?