Селище Ягідне Чернігівської області стало одним із найяскравіших прикладів звірячої ненависті російських військових до українців. Саме тут протягом місяця понад три сотні людей тримали у шкільному підвалі. Історії, які переповідають ті, хто пережив пекло — справді вражають.
Валентина Данілова
Біля школи, мабуть, заради розваги, мені чергу автоматну випустили під ноги. Було дуже страшно, я мало не впала від страху.
Пані Валентина — вихователька дитячого садку в Ягідному. Майже всю окупацію — 27 днів — вона просиділа у підвалі місцевої школи. Та перед тим, як спуститися туди під дулами автоматів — рашисти прийшли до неї до дому й почали хазяйнувати.
— Зайшов на кухню відкрив холодильник: сказав варити пельмені. Я розгубилася, довелося варити. Вони вийшли, а коли повернулися, то просто забрали пельмені. Потім зайшло вісім людей і пішли митися до мого душу.
Свої ж позиції, каже жінка, загарбники облаштували прямо за їхнім будинком.
Як вони зайшли, одразу поставили міномети за нашим будинком. Ховалися за ним, машини поставили впритул. І, як то кажуть, закривалися нами.
Нині робоче місце жінки — як і більша частина Ягідного — зруйноване вибухами. Потрощений і дитячий садок, і школа.
Світлана Сорокопуд
Казали — евакуювати нас будуть. Виявилося — у підвал школи евакуювали.
Світлана разом з чоловіком, донькою, двома синами та онуком провела близько тижня у підвалі школи. Рашисти погодилися її випустити через погіршення стану здоров’я. Зараз квартира сім’ї зруйнована прильотом снаряда. На щастя, сім’ю прихистили односельці.
— Повністю дах знесло, фронтон — плити попадали у квартиру. І батареї позбивало у нас.
Та Ягідне, як і уся Чернігівщина, поступово оговтується. Дуже допомагають волонтери — прибирають та ремонтують постраждале від вибухів житло.
А що пережили жителі Ірпеня — ми розповідали раніше у нашому матеріалі. Читай, як російські військові крали велосипеди з ломбарду та як місто оговтується зараз.