Щоб перемогти ворога, треба досконало його знати! Путінократія від німецького журналіста

Повномасштабну війну в Україні розв’язала дуже владна та жорстока людина — Володимир Путін. Його бояться у всьому світі, але чому?

Як він потрапив до КДБ, став президентом Росії та чому намагається втримати владу?

Відповіді на всі ці питання розкрив у своєму політичному бестселері німецький журналіст Борис Райтшустер. Він написав книгу Путінократія. Людина влади та її система, яка описує всі грані Путіна.

Зокрема, з книги можна зрозуміти, як саме змогла людина поставити на коліна найбільшу країну, при цьому налаштувавши проти себе весь цивілізований світ.

Ця книга вже двічі перевидавалася в Німеччині, а нині в Україні її першим надрукувало видавництво Vivat.

Вони ж надали нам уривок із неї. Досить цікаво, просимо ознайомитися.

Читати на тему

Стероїдний психоз чи ізольоване мислення? Що відбувається з психікою Путіна

В інтернеті ходить багато чуток про психологічний стан Путіна. Доктор Кеннет Деклева поділився своїми думками щодо цього.

Дивовижне входження Путіна в Кремль

У 1999 році вже ніхто не мав сумніву, що дні Єльцина і його клану добігають кінця. Тому в серпні того року громадськість не здивувалася, коли літня хвора людина з брезклим обличчям тремтячим голосом представила нового прем’єр-міністра — блондина з ленінградських задвірків, який пробився на саму верхівку влади, — Володимира Путіна, на той час главу служби розвідки, відомого лише особам, які цікавляться політикою. 

У парламенті депутати жартують над новеньким, називаючи його “Владленовичем” (натяк на популярне колись ім’я Владлен, складене з “Володимир” і “Ленін”).

Одна з газет помітила у Путіна “шарм засушеної акули”. Зі своїм блідим обличчям з ознаками перманентної втоми Путін виходить на політичну сцену як актор, що грає роль, яка йому не подобається.

Новачок довго церемонився, згадує олігарх Борис Березовський — впливова особа, яка посприяла сходженню Путіна нагору, а кількома роками пізніше — його запеклий ворог. Якщо вірити Березовському, йому більше імпонувало б бути главою Газпрому — гігантського російського газового концерну. Путіну досі це пригадують. (…)

Джерело фото: Unsplash

Після зустрічі з Путіним генерального прокурора відвезли до лікарні із серцевим нападом. Позаяк прокурор не поступився, фільм продемонстрували на державному каналі РТР, — актуальною темою тепер стає вже не корупція і безгосподарність, а звички генерального прокурора (внаслідок скандалу він був змушений піти у відставку). Директор державної телерадіокомпанії, ВДТРК, канали якої показували обурливі картини, з переходом Путіна в Кремль став міністром культури.

Коли хворий Єльцин проголосив Путіна, нещодавно призначеного на посаду прем’єр-міністра, своїм наступником, чимало інститутів досліджень електоральних переваг сприйняли це як політичний смертний вирок для новачка: “царя Бориса” народ так зненавидів, що його благословення могло стати чим завгодно, тільки не характеристикою для створення позитивного іміджу.

При опитуванні громадської думки рівень схвалення кандидатури Путіна ледь перевищує точку замерзання. Більшість соціологічних досліджень не можуть не зійтися на загальному висновку: лише диво або катастрофа можуть щось змінити. І катастрофи відбуваються кілька тижнів по тому, у грудні 1999 року. У Буйнакську, Волгодонську та Москві вибухають житлові будинки, гинуть понад триста осіб. (…)

Джерело фото: Unsplash

Два з половиною роки по тому колишній близький друг Путіна Борис Березовський, який за цей час упав у неласку, запевняє, що російська секретна служба інсценувала вибухи бомб, щоб змінити внутрішньополітичні настрої на користь Путіна. Переконливих доказів він надати не міг, проте є довгий список дивних речей.

Так, влада Рязані, побіля Москви, 22 вересня 1999 року з гордістю повідомляла, що знайшла бомбу в житловому будинку і запобігла вибуху.

Однак, коли слід привів замість Чечні до секретної служби, пояснили, що то було просто вчення.

Один із прокурорів, який представляв жертв перед судом, за доволі загадкових обставин сам потрапив за ґрати. Почали безслідно зникати свідки. Протягом того часу, коли російські органи намагалися спростувати велику кількість фактів, що обґрунтовували підозру у вчиненні злочину, неможливо було не прийти до висновку про причетність до вибухів служби безпеки.

У всякому разі, Володимир Путін без допомоги бомбового терору і чеченської війни по тому, не зміг би стати президентом Росії.

Джерело фото: Unsplash

Таким чином, рейтинг Путіна незадовго до виборів у Думу підіймається до рівня вище 50 %. Чеченська війна є центральною темою в передвиборній кампанії; критику Путіна з боку опозиції уряд відкидає як “непатріотичну”.

Новостворена партія Путіна Єдність з 23,2% виходить на друге місце після комуністів, а політичні суперники скаржаться на масовану пропаганду, кампанії з дискредитації і посилення озброєної охорони органів влади.

“Клан” Єльцина сприяв тому, щоб результати виборів набули несподіваного характеру — через 13 днів після них, у новорічну ніч 2000 року, старий президент зі сльозами на очах заявляє про свою відставку. Згідно з Конституцією, він уже не міг балотуватися на майбутніх виборах, проте його спадкоємцем може стати Путін, почавши, таким чином, передвиборну кампанію зі значною перевагою.

Як керуючий президент він може не лише розраховувати на величезний “царський” бонус, а й тримати під контролем весь державний апарат — важливий фактор у країні, де так званий “адміністративний ресурс” є вирішальним на виборах. (…)

Джерело фото: Unsplash

Своїм першим офіційним актом в Кремлі, вже 31 грудня 1999 року, виконуючий обов’язки президента Російської Федерації Володимир Путін демонструє, яким був головний мотив клану Єльцина при передачі влади: новий глава держави гарантує своєму попередникові власним Указом повну безкарність, навіть у майбутньому; пізніше він надає Указу силу закону.

Путін стає гарантом того, що численна “сім’я” Єльцина не буде притягнута до відповідальності за ймовірну, але вельми очевидну корупцію. (…)

Коли Володимир Путін приходить до влади в Росії, в резиденції федерального канцлера ФРН уже майже рік був новий господар, який почав із того, що для “дружби в сауні” в німецько-російських відносинах місця немає: під час своєї передвиборної кампанії Герхард Шредер запекло критикував тісні взаємини між Гельмутом Колем (ХДС) і Борисом Єльциним, оголосивши про нові відносини з Росією, засновані на тверезо-прагматичних засадах.

У ті дні, коли Путін в’їжджає спочатку до московського “Білого дому” на березі Москви-ріки, а згодом — до Кремля, у відносинах між Німеччиною та Росією панує льодовиковий період.

Володимир Путін роками тероризує світ, вже не одна країна постраждала від його “визволення”. Але те, що росіяни зробили в Україні — це справжній геноцид. Раніше ми розповідали про воєнні злочини Росії та звід міжнародної організації Human Rights Watch (18+).