Мільйони українців були змушені покинути рідні домівки. У когось їх не залишилось зовсім, а хтось про дім має згадку у вигляді діри в стіні. Європейські країни активно допомагають нашим громадянам із початку повномасштабної війни.
Як живуть українські біженці в країнах ЄС та чи відчувають підтримку партнерів, читай у нашому матеріалі.
У чужій квартирі, в чужому місті, чужій країні. Вже майже рік, як Олена з десятирічною дочкою Марією виїхали до Австрії, рятуючись від війни.
– Спочатку ми розраховували, що це все ненадовго. Два – три тижні, як нам казали, і просто жили на ті кошти, які в нас були з собою, і чекали, коли ж ми будемо їхати додому, — розповідає біженка Олена Божук.
Свою оселю в рідній столиці довелося покинути, коли на Київщину полетіли перші російські снаряди. Далеко тікати спершу не збиралася — виїхали з родичами в область. Але потрапили в пастку — село, де думали врятуватися, стало рубежем, що стримувало довжелезну колону російської техніки.
Під обстрілами, без світла й зв’язку, в холодному підвалі вони ховалися кілька днів. Та постійні атаки таки вигнали їх далі.
— Ми виїжджали вночі, коли зрозуміли, що майже все село навколо горить. В одній машині їхало дев’ятеро людей і двоє котів. Але ми виїхали. І, опинившись на Заході Україні, ми вирішили не вертатися назад, а їхати далі, — згадує Олена Божук.
Так дісталися Відня. Спершу обходились підтримкою друзів і знайомих. А вичерпавши 90 днів безвізу, офіційно стали біженцями.
Оформили австрійську Blue Card. Це ID-карта, яка дає право користуватися всіма благами на рівні з австрійцями, як люди, які тут знайшли прихисток, — каже Олена.
За цим австрійським документом Олена з дочкою отримують соціальну та фінансову допомогу, можуть скористатися медичним страхуванням. Десятирічну Марію прийняли до місцевої школи, а щоб дівчинка з України могла краще адаптуватись, для неї є додаткові уроки німецької.
Обсяг і умови допомоги для українських біженців можуть відрізнятися залежно від країни, зазначає посол ЄС та голова Представництва ЄС в Україні Матті Маасікас. Проте в основі єдиний принцип:
Було застосовано спеціальний механізм на рівні ЄС, Директиву про тимчасовий захист, якою українським біженцям автоматично надали майже всі права політичних біженців. Вони мають право на соціальну допомогу, на роботу, на освіту.
Українцям, які, тікаючи від війни, залишились в Україні, ЄС теж допомагає, між іншим, через механізм цивільного захисту. Це не лише фінансова, а й гуманітарна підтримка.
Представниця служби Євросоюзу з гуманітарної допомоги та цивільного захисту Клаудія Амарал розповідає про обсяги.
З початку війни Україні надійшло майже 77 тис. тонн вантажів гуманітарної допомоги. Це підтримка, яку запросила українська влада. Тобто звернулися, подали запит, а потім через механізм цивільного захисту держави ЄС надали свою допомогу, — пояснює вона.
Загалом від лютого на гуманітарну підтримку України Єврокомісія виділила уже 485 млн євро.
Ми не припиняємо нашу підтримку та зобов’язуємося продовжувати допомагати в міру своїх можливостей, — запевняє Клаудія Амарал.
Свої перші дні у Відні Олена згадує із вдячністю. Каже, що підтримка відчувалася до дрібниць.
Нас дуже тішило, що всюди були переклади всіх інформаційних бланків на українську. Вказівки українською зі стрілками, прапори і пташечка як позначка цього руху в Австрії, що символізувала мир і допомогу українцям.
Житло їм з дочкою безплатно на рік надали небайдужі австрійці. На правах біженців вони могли перебувати до березня. Та нещодавно ЄС подовжив можливість до 2024 року.
Громадяни ЄС чудово розуміють усю важкість ситуації — на Україну напала ядерна держава. ЄС реагує відповідно, — пояснює Посол ЄС Матті Маасікас.
Багато її знайомих, які через війну теж виїхали до країн ЄС, уже повернулися додому, каже Олена. Сама вона теж про це мріє, та наразі не наважується.
Дуже сумуємо, вдома чудово, але ті події, які відбуваються зараз, ставлять пріоритети безпеки дітей, — каже біженка Олена Божук.
Раніше ми розповідали, як цьогоріч українські біженці святкуватимуть Різдво не вдома.
А ще у Вікон є свій Telegram-канал. Підписуйся, аби не пропустити найцікавіше!