Українці масово відмовляються від російської та переходять на державну. По всій країні відкриваються розмовні клуби та курси української мови. Одні з таких нещодавно запустили і в столиці.
Зала столичної книгарні заповнена вщент. Це лише одна з дев’яти груп, які тут зібрали за лічені дні, щойно оголосили про старт мовних курсів.
На заняття приходять учні різного віку і занять. Багато переселенців, чиї рідні домівки зараз в окупації. Є й іноземці.
Я із Західної Африки, — каже учень курсів Іса Діало Садіо.
Пан Іса приїхав до України ще наприкінці 80-х. В університеті навчався російською. Тут лишився, створив сім’ю, працює та очолює громадську організацію. Каже: без української ніяк.
Мої доньки дуже гарно розмовляють українською мовою, і я хочу розмовляти вільно, читати, розуміти і думати українською мовою.
Ще один іноземець — Гліб. Він з Білорусі. Переїхав до Києва два роки тому після невизнаних президентських виборів.
Я розумію, що нам потрібно, коли дала Україна такий захист, намагатися якось допомагати в тилу. Коли ти вважаєш, що це твій новий дім, потрібно вивчати українську мову.
— Як можна приїхати до Іспанії, чи Угорщини і не володіти іспанською чи угорською мовою? Повага до країни — це нормально. Звична річ розмовляти українською.
Це група для тих, хто починає з азів. Але є й інші, які хочуть вивчати українську поглиблено.
Ми знаємо, як це, коли людина, яка все життя вивчала російську мову у школі, спілкується українською і зустрічає якісь зауваження, критику, — каже керівниця книгарні Сяйво книги Лілія Орляцька.
Нині Марина збирається влаштуватись на нову роботу. За фахом вона вихователька.
Це необхідність і поштовх. На початку війни допомагала бабусям, спілкувалася. Я побачила, що серед них багато російськомовних. І в мене з’явилась думка, що можу вивчити мову, бо я ще не бабуся.
Раніше ми розповідали про курси української мови для переселенців у Львові.
А ще у Вікон є свій Telegram-канал. Підписуйся, аби не пропустити найцікавіше!