Війна вплинула на всі сфери життя та скоригувала усі наші плани. До війни люди купляли квартири та виплачували за них кошти.
Що трапилося зі сферою будівництва, як люди виплачують кошти за куплені квадратні метри та чи будують нове житло зараз? Про це експерти розповіли Економічній правді.
У 2014–2019 роках у найбільших містах України будівництво процвітало. У той період була трикратна девальвація гривні, низька собівартість будівництва та міграційні процеси. Усе це збільшило попит на житло.
Так будівельні компанії запускали нові проекти, не закінчивши старі. Також кредити в банках впали майже до нуля, тому девелопери почали пропонувати гнучкі умови розтермінування виплат для покупців квартир.
Але ситуація різко змінилася у 2019 році. Курс гривні до долара зміцнився, квартири в доларовому еквіваленті здорожчали, тому покупців стало менше. За рік світ охопила пандемія коронавірусу, тому інвесторів у сфері будівництва поменшало.
Ринок підтримувало те, що у людей не було альтернативного джерела інвестування. Тому вони купували квартири, якщо були “зайві” кошти.
У 2022 році Україну охопила повномасштабна війна — про інвестиції забули майже всі. Перші місяці повномасштабного вторгнення попит на нові квартири впав на 90%.
Проте девелопери зазнали кількох ударів: втратили приватні інвестиції, а також частина українців припинила виплачувати внески за розтермінуванням. Забудовники зупинили будівельні роботи.
Коли в Україні ввели воєнний стан, компанії-забудовники призупинили вимогу щодо обов’язкових платежів за розтермінуванням на купівлю нерухомості. Це тривало близько трьох місяців. Потім компанії, що працюють на заході України, попросили відновити виплати. Далі це поширилося і на інші міста України, зокрема і Київ.
Вже у травні – червні за розтермінуванням платила понад половина інвесторів, розповів керівник компанії з управління активами Валприм Андрій Левін.
Кількість неплатоспроможних інвесторів поступово знижувалася і стабілізувалася на рівні 15%, — додає він.
А власник KAN Development Ігор Ніконов каже, що в Інтергал-буду не платять розтермінування 20% інвесторів.
Інший топ-менеджер великої київської девелоперської компанії на умовах анонімності повідомив, що серед його проектів не мають змоги платити розтермінування 25% покупців квартир.
А от у Київміськбуд нижчий відсоток неплатоспроможних. Президент компанії Ігор Кушнір зазначив, що регулярні оплати не надходять від підписантів 5% договорів, укладених на умовах розтермінування платежів.
Комерційна директорка компанії Інтергал-буд Анна Лаєвська повідомила, що люди можуть платити розтермінування не в повному обсязі.
— Якщо клієнт має платити щомісячно 30 тис. грн, а платить 10 тис. грн, ми приймаємо такі платежі. Зрештою, навіть неповна сплата дозволяє знизити боргове навантаження в майбутньому, — підкреслює вона.
Представники компанії зазначають, що розмова про відновлення виплати з клієнтами відбувається у формі діалогу, а не ультиматумів.
Ми йдемо назустріч людям, кожне питання розглядаємо окремо. Якщо людина має об’єктивну причину не платити — знаходимо консенсус, — каже Ніконов.
Експерти зазначають, що після розмов з людьми вони розуміють: громадяни дійсно мають фінансові труднощі, а не зловживають лояльністю компаній-забудовників.
Деякі компанії пропонують особливі умови та знижки в разі дострокової виплати боргу. За їхніми словами, інвестори зацікавлені якомога швидше внести кошти за квартиру, адже забудовник може підвищити вартість квадратного метра. Такі підвищення цін поширюються і на розтермінування. Проте людей про це попереджають, вони мають змогу сплатити за старою ціною.
— Нас теж треба зрозуміти. Ми в травні відновили будівництво, фінансуємо його за свої кошти. Здали в експлуатацію чотири черги. Банківського кредитування немає. Я навіть не допускаю думки, що ми не добудуємо продане, — каже власник КАН девелопмент.
Власники й директори компаній-забудовників мають свої унікальні підходи до управління проектами. Ці підходи випробовуються економічними, фінансовими або політичними кризами. Їх пройшла низка флагманів будівельної індустрії.
Зараз забудовники запаслися резервними коштами й стали бережнішими. Експерти запевняють: те, що кожен п’ятий інвестор неплатоспроможний, не стане фактором банкрутства забудовників.
— Ще до війни ми працювали за принципом: будуємо стільки об’єктів, скільки можемо профінансувати з власних резервів, не спираючись на кошти приватних інвесторів.
Відповідно, навіть за умов повної відсутності виплат за договорами розтермінування ми продовжимо працювати, — зазначила Лаєвська.
Але компанії все ж розраховують на кошти інвесторів, бо вони закладені в економічно-фінансовий кошторис будівництва. Несплата коштів за розтермінуванням може сповільнити будівельні роботи.
Раніше ми розповідали, хто може отримати житло від держави: варіанти для тих, хто втратив дім через війну.
А ще у Вікон є свій Telegram-канал. Підписуйся, аби не пропустити найцікавіше!