Маріуполь — скільки може бути болі в одному слові. Ще трохи більш ніж три місяці тому сучасне місто й домівка для майже 450 тисяч людей тепер перетворилось на величезну братську могилу й розносник інфекцій.
Радник міського голови Маріуполя Петро Андрющенко ділиться у своєму Telegram-каналі тим, що відбувається зараз у захопленому рашистами місті.
У Маріуполі все ще немає централізованого водопостачання, електроенергії та газу. Судячи з усього, з’являться блага цивілізації там ще не скоро.
Газопостачання відсутнє по всій області через пошкодження російськими обстрілами газоводу. Навіть при його поновленні для подачі газу на котельні треба витратити не менше ніж рік, бо ремонт неможливий, — пише Андрющенко.
Що ж до поновлення електрики, окупаційна влада повідомила, що воно має відбуватись коштом самих маріупольців. Крім того, ОСББ ліквідують, а натомість повернуть ЖЕК.
Відновлення водопостачання також наразі неможливе. Тому після невдалих спроб відремонтувати трубопроводи окупанти встановили ось такі мобільні душові намети по місту.
Питну воду росіяни привозять раз на два дні та погрожують людям, що перестануть це робити, якщо ті не збиратимуться на суботники.
Адже місто буквально тоне в смітті, яке вже понад три місяці ніхто не вивозить. Нині місія з прибирання вулиць лежить на плечах самих маріупольців.
Сміття провокує страшний сморід у місті та закорковує стічні труби. Тож дощова вода (а зливи в цю пору року почастішали) затоплює Маріуполь та розносить інфекції.
Бруд та гниль безперешкодно потрапляють у відкриті колодязі, звідки люди також набирають воду. Їм доводиться пити таку, адже іншої немає.
Сьогодні, 29 травня, Андрющенко повідомив про знайдення ще одного звалища трупів, яке облаштували окупанти в… супермаркеті! Певно, вони думають, що якщо немає продуктів, то приміщення можна використовувати як смітник для тіл загиблих.
Нестача людей для поховання та потужності моргів значно підвищують загрозу виникнення різних епідемій, особливо під час літньої спеки. А в Москві для такої справи екстрено набирають команди паталогоанатомів.
За словами Андрющенка, в Маріуполь зайшла велика група кадировців, яка поновила спроби навантаження металопрокату в міському порту.
Це вказує на те, що окупанти віддали Маріуполь на відкуп кадировцям на розграбування, і не буде жодного “відновлення”. Лише мародерство і терор, — зазначає радник мера.
Інша мета кадировців — так би мовити “заохочувати” людей ставати на бік окупаційної влади.
Тим часом уже видно, що жодного відновлення міста, яке так гучно анонсували в Росії, не буде. Так само як і компенсацій за зруйноване житло.
Адже щоб отримати гроші від окупантів, потрібно подати оригінали документів, що підтверджують право власності.
Не складно здогадатись, що всі документи в людей перетворились на попіл або назавжди заховані під завалами. Отримати копії або навіть роздрукувати виписки з реєстрів неможливо, — пояснює Андрющенко.
Коло замкнене, адже окупаційна адміністрація киває в бік “ДНР”, а в приймальні самопроголошеного ватажка Пушиліна відповідають, що це рішення РФ.
Росіяни намагаються відновити навчальний процес у місцевих закладах освіти. Так, у школі №65 набрали дев’ять класів різного віку по 35-45 дітей в кожному.
Перед цим батьків змусили власноруч прибирати завали та сміття, а також заклеїти вибиті вікна плівкою. Звичайно, це лише видимість навчання, адже їдальні не працюють, електрики немає, та й возити дітей до школи ніяк — громадський транспорт не працює.
Зате учням роздають пропагандистську літературу російською мовою, яку надрукували в ОРДЛО. Учителі-колаборанти викладають лише три предмети: російську мову, літературу та математику.
Випускникам обіцяють видати дипломи “ДНР” та пропонують одразу вступ до низки російських ВНЗ, які знаходяться в економічно депресивних регіонах та не мають попиту серед росіян, — пише радник мера Маріуполя.
Тим часом, за його даними, лише за останній тиждень окупанти депортували у фільтраційні табори 2 856 маріупольців, зокрема 318 дітей. Це справжній геноцид українського народу, який ми ніколи не забудемо та не пробачимо.
Кілька днів тому бійці з Азовсталі вийшли на зв’язок з родинами. Їхні дружини розповіли, у яких умовах окупанти тримають наших героїв.