Українська Харківщина потрохи оговтується від російської окупації. Мешканці прикордонного містечка Малі Проходи на собі відчули всю ідеологію військ РФ: ті тягли зерно, крали телевізори, пральні машинки, бо ж до кордону — менш як десять кілометрів. Потім вантажили й вивозили український крам чи не щодня, а місцевих мешканців за непокору — зокрема й літніх жінок — відправляли “на яму”.
Саме звідси росіяни артилерією стріляли по Харкову з Ураганів, Градів, Піонів та Смерчів: все літо тут точилися запеклі бої.
У приміщенні тутешньої сільради у росіян був штаб. Перше, що впадає в очі — напис Махачкала на стіні, і вони тут будуть у кожній кімнаті. Розкидані документи, знову напис на стіні — але вже Дагестан — і намалювали щось схоже на гори.
На столі лежать списки мешканців населеного пункту призовного віку, підручник всесвітньої історії й російські сухпаї. На протилежній стіні вже висить портрет Шевченка, але наші бійці кажуть — він валявся на підлозі.
Абсолютно все навколо обмальовано “зетками”. Всі стіни, двері, медичний пункт.
Відбивали ці населені пункти бійці харківської тероборони, 127 бригада, створена лише у березні цього року: колишні айтівці, менеджери, посадовці, прокурори та перукарі з Харкова. Ті, хто вчився тримати зброю в бою, змогли погнати звідси російських спецпризначенців з ОМОНу та Собру.
Один із наших військових — Владислав, який також виганяв звідси росіян, каже — тут були лише кадрові військові РФ, без бойовиків так званої “ДНР” чи “ЛНР”.
Зараз важко підрахувати, з якими втратами вони звідси тікали. Але це дуже великі втрати.
Поряд із сільрадою живе пан Олексій. Без газу, світла та зв’язку: напередодні вперше за пів року говорив телефоном із донькою. Дізнався, що став дідусем.
Виїхати, каже, можна було лише на Бєлгород. За будь-які суперечки місцевих саджали, як тут кажуть, “на яму”.
Найзаможніша хата у селі була штабом російських офіцерів — собі пригледіли садибу з басейном, альтанками та великим просторим будинком. По собі лишили ящики з-під БК “ОМОН Іжевськ”. Відомо, що на цих позиціях була й чеченська гвардія армійців.
На війні військові РФ встигали й поримувати: на стінах написані вірші про “доблесть російських військових”.
Росіян відігнали за кордон з Україною, тож тепер вони гатять по прикордонню, аби залякати наших військових. Попри це, спроб прорвати оборону війська РФ наразі не роблять.
Що зараз відбувається у звільненому Ізюмі: супутникові знімки Maxar та ексгумація тіл досі тривають.
Підписуйся на наш Telegram та стеж за останніми новинами України та світу!