Зі мною лиха не буде! Чому людям здається, що прикрі ситуації стануться не з ними, та яка в цьому небезпека — розбір психологині

Віра в життя є сильною та непереможною, тому ми часто буваємо впевнені, що все буде добре й лихо омине. Але через війну Росії біда може прийти до будь-кого. У нашому матеріалі ти дізнаєшся:

1. Чому людям здається, що прикрі ситуації стануться не з ними?
2. Чому сподіватися на це дуже небезпечно?
3. Це захисний механізм психіки чи “відхилення від норми”?
4. Що варто дізнатися/прочитати та обговорити з психологом, щоб адекватно оцінити ситуацію та подбати про свою безпеку, коли це потрібно?

Чому людям здається, що прикрі ситуації стануться не з ними

Практична психологиня та кризова консультантка, членкиня Української спілки психотерапевтів Олена Фроленкова розповіла Вікнам, чому люди думають, що прикрі ситуації стануться не з ними. Читай детальніше.

Ракетні удари по цивільних є нормою для Росії. В Україні щодня обстрілюють сотні міст. А трагедії з влучанням ракет у будинки ми не зможемо забути, адже рани такі глибокі: Маріуполь, Дніпро, Краматорськ, Запоріжжя, Харків, Київ…

Сотні людей вважали, що лиха не станеться, але воно прийшло, забрало життя, зробило назавжди боляче рідним та близьким. Тому дуже важливо усвідомлювати всю небезпеку та не сподіватися на те, що погане станеться не з тобою.

Насамперед це потрібно для того, щоб захистити твоє життя та рідних, зайвий раз спуститися в укриття, не наражати себе на небезпеку тощо. Та й у “звичайному” житті розуміти, що прикрощі не обирають когось конкретного.

Фото: Pexels

Погляд на проблему з боку психологині

Психологиня розповідає, що люди дуже по-різному поводяться в кризових чи прикрих ситуаціях. Одні схильні до перебільшення небезпеки, інші навпаки — применшують та недооцінюють її.

Така поведінка часто побудована на життєвому досвіді. Психологиня Олена Фроленкова пояснює на прикладі:

Ті, в кого був досвід перебування під обстрілами, будуть уважніше ставитись до попереджень щодо них. Бо їхній досвід сприяє більшій пильності та обережності. Такі люди пам’ятають свої переживання, пов’язані з прильотами. І ці спогади керують їхньою поведінкою.

Водночас ті, хто такого або подібного досвіду не має, часто нехтують небезпекою та наражають себе на неї. Бо пам’яті про переживання, викликані прильотами поблизу, немає.

Люди, які не стикалися з проблемою, часто недооцінюють її. Вони доволі легковажно ставляться до можливої небезпеки, внаслідок чого це закінчується плачевно. Ми живемо в часи, коли не можна недооцінювати небезпеку, чи це війна, чи коронавірус, чи щось інше.

Читати на тему

Чуєш сирену, але її немає? Розповімо, що таке синдром фантомної сирени

Через війну та сильний страх може з’явитися синдром фантомної сирени — розповідаємо, що це і як з цим боротися.

Захисний механізм, який варто розглянути

Одним зі способів витримувати важку реальність навколо є заперечення. Тому дехто може заперечувати небезпеку від ракет чи чогось іншого в житті, бо не стикнувся з цим впритул.

Можна сказати, що заперечення небезпеки — це захисний механізм. Людська психіка намагається якось давати собі раду перед обличчям небезпеки, — пояснює психологиня.

Якщо ти або твої знайомі мають такий захисний механізм і щоразу намагаються довести, що нічого не станеться, якщо ти з 14-го поверху не спустишся в укриття, слід знати дещо.

Будь-яка захисна реакція насправді спотворює дійсність. Хоча вона і захищає наше психічне здоров’я, механізм захисту може зіграти негативну роль. Звіряйся з реальністю, це вкрай важлива навичка для балансу фізичного та психічного здоров’я.

Захисний механізм спрацьовує певним способом. Його функція — не дати “побачити” те, від чого він захищає, — каже психологиня Олена Фроленкова.

Фото: Pexels

Як не нехтувати реальною небезпекою

Тому тобі потрібно навчитися звертати увагу на це приховане. Часто в цьому допомагають рідні чи близькі, адже побачити щось зі сторони самостійно рідко коли можливо. Найкращим варіантом, хто може тобі допомогти, є психолог.

Тим, на що ти не звертаєш увагу через захисні механізми психіки та заперечення, можуть бути: ракетна небезпека, спуск в укриття, нехтування повітряною тривогою, перші прояви хвороби, ознаки депресії та багато чого, що ми заперечуємо та відкладаємо в житті на потім.

Тож наступного разу, коли захочеш заперечити реальну небезпеку для свого життя та здоров’я, приховану за думками “лихо станеться не зі мною”, подумай, що захисний механізм працює інколи проти тебе.

Раніше ми розповідали, як відновити внутрішні ресурси.

А ще у Вікон є свій Telegram-канал. Підписуйся, аби не пропустити найцікавіше!