Ховав голову під ліжко і думав, що врятувався. Історія неймовірного повернення чотирилапого друга з Маріуполя

В евакуацію до Івано-Франківської області Ольга Осипова потрапила через два кордони — російський та естонський. Та майже три місяці через друзів, знайомих і соцмережі вона продовжувала шукати свого собаку в тимчасово окупованому Маріуполі.

Пані Ольга розповідає, як понад місяць була змушена під постійними бомбардуваннями наглядати за літніми батьками. Зносити їх в укриття жінка фізично не могла, а дійти туди самостійно старенькі вже не мали змоги.

Родина до обстрілів навіть встигла звикнути, але найбільше гучних звуків боявся собака Ольги — хаскі, на ім’я Лойд.

Він ховав голову під розкладне ліжко та думав, що врятувався від ворожих обстрілів.

Дім Ольги був розташований поруч із заводом Азовсталь, тож росіяни його розбомбили в перші тижні повномасштабної війни. А у квітні будівлю окупанти розстріляли впритул з танка. Сама жінка заледве врятувалася, але поховати стареньких вона так і не змогла.

Після загибелі рідних Ольга разом із собакою, подругою та її сином почали шукати укриття. Поки облаштовувались на новому місці, хаскі Лойд злякався обстрілів та втік. Жінка його шукала кілька днів, а потім довелося виїжджати з міста.

Читати на тему

Навіть на передовій піклуються про чотирилапих — як наші захисники рятують тварин з-під обстрілів

Дивись, як українські захисники знаходять чотирилапих друзів та піклуються про них навіть на передовій.

Подолавши фільтраційні табори, Ольга через Естонію виїхала до Прикарпаття. Увесь цей час переглядала соцмережі у пошуках свого собаки, аж поки не натрапила на допис маріупольської ветеринарної лікарки. На фото жінка упізнала свого Лойда. Собаку знайшли біля зруйнованого будинку господарки.

Після цього майже три тижні Ольга шукала небайдужих, які могли б допомогти вивезти її хаскі на підконтрольну Україні територію. Зустріч з улюбленцем у Запоріжжі. жінка впевнена, тепер не забуде ніколи.

Напевно, скоро українські митці слова почнуть видавати книги-сповіді про побачене під час війни в Україні. Сотні міст завиють від болю, як вміють завивати лише собаки та вовки. І якщо останні звикли жити в самотності та керуватися інстинктами виживання, то собаки могли б розповісти свої історії, сповнені болем.

Читай, що ми могли б дізнатися про окупацію Ірпеня, якби собаки вміли говорити.

А ще у Вікон є свій Telegram-канал. Підписуйся, аби не пропустити найцікавіше!