Чи не найтяжче переживають війну найменші українці. Через вторгнення Росії вони втратили домівки, друзів, усе, що було звичним для них і рідним. Як допомогти дітям адаптуватися до нового місця і відволіктися від пережитого? В Україні за підтримки UNICEF запустили проект СпівДія заради дітей. Як допомогти дітям адаптуватися до нового місця — проект UNICEF Коли почалося повномасштабне вторгнення, Маргарита була на сьомому місяці вагітності. Нині у неї двоє діток. Російські танки зайшли у Херсон 1 березня. Відтоді, згадує, життя перетворилося на пекло. Танки їздили просто по дорозі. Були проблеми з харчуванням. Перші п’ять днів ніхто не виходив на вулиці, боялись. Потім почали виходити в пошуках їжі, були великі черги, — згадує переселенка з Херсона Маргарита Челпан. Коли зникли їжа і медикаменти, жити в місті стало нестерпно. Зеленого коридору не було, пересувалися полями на свій страх і ризик, згадує жінка. Виїздила з мамою і шестирічним сином. Він бачив російських військових, бачив машини, називав їх монстр-танки, коли вони їхали. Він розуміє, що трапилось, що на нас напали, йде війна. Ми йому намагаємося пояснити, що все добре, нас захищають ЗСУ. Разом з іншими дітлахами хлопчик почав відвідувати заняття, спеціально організовані для маленьких переселенців. Щойно Михайлик прийшов на гурток, залунала тривога, тож усі дружно спустились у сховище. Тут щозаняття вивчають нову країну світу і її культуру. Нині — Велику Британію. Першокласниця Настя — з Харкова. Живе у Черкасах, а навчається в харківській школі онлайн, тож наживо однокласників не бачила. Дитині бракує спілкування. Хотілося б побачити школу, мені здається, так цікавіше було б. Дуже багато друзів маю. Я за ними всіма сумую, — розповідає першокласниця Настя Ратушняк. У перші дні повномасштабного вторгнення охопили шок, безсоння і страх, розповідає мама дівчинки. Виїхали з Харкова 5 березня. Заради дитини ми підтримували емоційний стан, не показували справжні відчуття, але коли літали літаки над Харковом, зрозуміли, що більше не можемо в цьому місті бути, — розповідає мама Насті Альона Ратушняк. Закінчується двогодинне заняття вже в класі, діти займалися виготовленням королівської корони. Читати на тему Сувенірне мистецтво на війні: як дизайнери перетворюють жахи російського вторгнення на красу Дивись, які сувеніри з України зараз популярні та як вони допомагають морально вистояти на війні. Проект СпівДія заради дітей від UNICEF Проект СпівДія заради дітей — Всеукраїнський. Діє у 16 містах — тут працюють з психоемоційним станом дітей — як місцевих, так і переселенців. Під час двогодинних занять дітлахи знайомляться, спілкуються та розкривають свої творчі здібності шляхом арт-терапії. Менторка-комунікаційниця Галина Діденко розповідає, як працює проект: Основне завдання — це психоемоційне розвантаження, щоб дитина відволіклася від сьогодення, від війни. Є діти-переселенці, які можуть регресувати трохи, враховуючи, що вони пережили. І ми тут діткам трошки допомагаємо. Цей проект — мобільний простір. Щомісяця він переїздить в різні мікрорайони міста, залучає нових дітей, для яких вигадують інші програми. Ініціатива працює за підтримки UNICEF. Раніше ми розповідали про застосунки для школярів без інтернету та дипломи у Дії. А ще у Вікон є свій Telegram-канал. Підписуйся, аби не пропустити найцікавіше! Теги: Беженцы, війна в Україні, Волонтерство Якщо побачили помилку, виділіть її, будь ласка, та натисніть Ctrl + Enter
Читати на тему Сувенірне мистецтво на війні: як дизайнери перетворюють жахи російського вторгнення на красу Дивись, які сувеніри з України зараз популярні та як вони допомагають морально вистояти на війні.