Сьогодні важкий час, у який особливо відчувається сила людської підтримки. В Україні стався вибух волонтерської свідомості, де люди допомагають просто тому, що можуть.
Для допомоги іншим достатньо просто бажання, й вік цьому не перешкода, живий доказ цьому дев’ятирічний волонтер в Івано-Франківську Максим Кваснюк.
У свої дев’ять років Максим вже знає, куди направити щойно прибулих переселенців. Де зареєструватись, де отримати гуманітарку, а куди звернутися із питаннями розміщення.
Хлопець вправно вправляється з необхідними волонтерськими завданнями й допомагає людям, які щойно прибули з гарячих областей.
Коли ж переселенці бачать, що їм ладна допомагати навіть дитина, то прагнуть обійняти та розцілувати хлопця, адже він здатен дати величезну емоційну підтримку й своїм прагненням допомагати підняти дух.
Переселенка з Харкова Ольга Степушина відзначає, що для неї надзвичано важлива увага, яку вона отримує у цьому центрі.
До нас така увага, щоб ось цю чуйність відчути від когось. Знаєте, ось це нам потрібно, бо дуже важко.
До волонтерської діяльності Максима залучили батьки, показуючи свій приклад.
Мама Максима ще до війни роздавала у цьому центрі їжу для малозабезпечених, а вже сьогодні її син самостійно прагне допомагати мамі та людям, які цього потребують.
Під час навчання хлопчик працював тут двічі на тиждень. На канікулах у нього з’явилося більше вільного часу, який він радо витрачає на допомогу переселенцям.
Людям з інших областей дуже тяжко. І їм зараз ця допомога дуже потрібна, ми цю допомогу даємо, бо ми можемо. І це добре, що в нас є така можливість.
Переселенці не просто дивуються та захоплюються вправності юного волонтера, вони пишаються тим, яке свідоме покоління зростає. Їм надзвичайно приємно, що діти теж долучаються до допомоги.
Щодня у цьому центрі надають допомогу сотням людей. Співпрацюють з італійськими доброчинцями. Звідси відправляють гуманітарну допомогу на Херсонщину, Київщину та Харківщину.
Харків досі сильно страждає від рук окупантів, які наслідки обстрілу околиць міста.