Щодня, просто неба та за всякої погоди вони тяжко працюють, бо мають заповітну мрію: звільнити рідне місто. І навіть зайти до нього — одними з перших. Мінометники з Мелітополя вправно знищують ворогів на запорізькому напрямку. Під їхніми точними ударами — позиції окупантів, їхні склади та навіть рухомі цілі.
Слизька, наче крига, багнюка прифронтових доріг завдає чимало клопоту. Та запорізьким мінометникам це не завада. Їхня 120 — вже напоготові. Кілька штрихів — і аеророзвідник на псевдо Шаміль здіймає в небо свого безпілотника.
35-річний АТОвець з Мелітопольщини вправно керує “пташкою”, яка також має псевдо — Ветеран, бо у війську служить ще від березня.
— В нас було їх кілька, це найстарший, перший. Ми бачимо розриви, і по них уже коригуємо, — каже військовий.
А розриви ці роблять снаряди, які наші військові випускають по окупантах. Деякі — із написами: за що російські терористи мають зазнати помсти.
Помста за Пришиб, за Мелітополь.
Мінометники кажуть — підписують снаряди на прохання тих, хто допомагає війську грошима.
Командир мінометної батареї на псевдо Білий без жодних вихвалянь переповідає успіхи своїх підлеглих.
— Вчора вразили склад з БК та позиції ЗПГ. БТР один, який не давав спокою.
Командир мінометників теж із Мелітополя, як і здебільшого його побратими. Мріє серед перших звільнити рідне місто. Ба навіть знає, що насамперед робитиме потому.
— Відразу, звичайно, додому поїду. Там залишився собака, чекає на мене, сподіваюся. А ще хочеться просто сісти в машину і покататися вже своїм містом Мелітополем, якого я не бачив давно.
Одними із перших, я сподіваюся, ми туди зайдемо. Наш батальйон повинен зайти серед перших.
Незабаром у кожне тимчасово окуповане місто прийде Україна. Наші ЗСУ та тил максимально цьому сприяють. А як почувається вже вільний Херсон та що розповідають місцеві мешканці — читай у матеріалі.
Підписуйся на наш Telegram та стеж за останніми новинами!