Мама загинула, але він боротиметься: трагічна історія хлопчика, що дивом вижив під обстрілом Вінниці

Потерпілого від обстрілу Вінниці семирічного хлопчика з важкими опіками половини тіла евакуювали до Німеччини. Того трагічного дня дитина з мамою просто прийшла до медичного центру.

Це була сім’я музикантів, що мешкала у Львові. Мати була акордеоністкою, а батько – баяніст. Подружжя разом викладало у музичній академії у Львові. Маленький Ромчик теж закінчив перший клас музичної школи.

Щоб навідати батьків, мама Галина приїхала з дитиною до Вінниці та вирішила відвести його на медичне обстеження. Для цього довелось записатись заздалегідь. Однак вже об 11 годині рідні втратили з ними зв’язок.

Тоді внаслідок ракетного удару Росії загинули 26 людей, серед яких була й мати хлопчика. За життя дитини боролися спершу вінницькі, а пізніше львівські медики.

Батько хлопчика Ярослав одразу кинувся на пошуки рідних. Сина знайшов у Вінницькій лікарні, куди Роман потрапив ще при свідомості. Сам сказав, як його звуть, що сталось та розповів про те, що бачив, як його маму присипало.

Мати Романа загинула на місці. Однак ідентифікувати її одразу не вдалось. Жінку довго не могли знайти. Вдалось опізнати тіло лише за ДНК-тестом.

Дитина ж опинилась в реанімації у дуже тяжкому стані. Майже половина тіла, руки, ноги та обличчя були в опіках. Більшість уражень глибокі. Окрім дуже важких опіків, дитину ще й сильно покалічило. Два уламки влучили в голову, була переламана рука. Хлопчика прооперували на голові.

З Вінниці Романа перевезли до Львівської дитячої лікарні Святого Миколая. Медикам вдалося стабілізувати стан хлопчика та вивести його з критичного періоду.

Як говорить завідувач відділення анестезіології та інтенсивної терапії Ярема Безніско, у дитини було 35% глибоких опіків, що зачіпають практично усі тканини до кісти. Найгіршими були опіки дихальних шляхів.

Читати на тему

Подорослішали мимоволі. Як Путін забрав в українських дітей дитинство, але вони вистояли

Вони не впали духом, коли в них забрали дитинство. Навпаки почали допомагати Україні та стали волонтерами. Дивіться, як проходить дитинство маленьких українців під час війни.

Для подальшого лікування Романа евакуювали до Німеччини в університетську клініку Дрездена, що кваліфікується на тяжких хімічних та термічних опіках. Там на нього чекає кілька операцій з пересадки шкіри.

Батько обіцяє зіграти разом із сином після одужання для лікарів, які боролись за життя його дитини. Однак на Романа ще чекають операції з пересадки шкіри, пластика та тривала реабілітація.

Деякі діти не бояться вести власну боротьбу проти російських злочинів. Читай, як діє український проект дитячої воєнної фотодокументалістики Behind Blue Eyes та чому він важливий.

А ще у Вікон є свій Telegram-канал. Підписуйся, аби не пропустити найцікавіше!