Сергій Граур у Горенці в хаті-мазанці кілька років тому сам змайстрував піч і за старовинними рецептами, виключно вручну, замішував тісто й випікав хліб. По нього їздили навіть із Києва. Пекарня називалася Птах.
Чоловік мріяв розширити мережу таких пекарень. Та родина з двома маленькими дітьми змушена була тікати від бомбардувань. Зрештою, оселилися у Золотоноші. І вже тут облаштували нову пекарню — на колесах, з такою самою назвою.
Родина випікає хліб від самого ранку. Піч на причепі, тож пекарня на колесах є мобільною. Від вітру та пилу захищена тентами. Піч Сергій змайстрував сам. Вона універсальна, тож можна готувати хліб, піцу і навіть варити борщ.
Олена та Сергій — переселенці з Київщини. У Горенці мали автентичну пекарню. Вона була всередині мазанки. Війна завадила планам родини, коли життя через постійні бомбардування стало нестерпним.
Літаки скидали бомби над нами, діти сиділи у погребі, — ділиться Олена.
Будинок родини Граур знищений окупантами, а пекарня пошкоджена. Під час активних бойових дій їхня піч врятувала село від голоду, адже не було ані світла, ані газу, ані води.
Люди ходили до нас по хліб, було важко. Магазини тоді не працювали, їжу не завозили, — розповідає Сергій.
Про свою пекарню Сергій розповідає так:
Пекарня на колесах може працювати у будь-яку погоду, без світла, без газу. Дрова поклали, тісто замісили.
Жителі Золотоноші дивуються такій пекарні на колесах, на випічку чекають та стають у черги.
Раніше ми розповідали, як волонтери на Київщині допомагають розбирати руїни.